Про пам'ять
- 26.07.24, 13:31
Подивіться на цю пару. Красиві, щасливі і стильно одягнуті молоді люди. Він в топовому костюмі, маринарка застібнута на один ґудзик, руки за спиною, рішучий погляд впевненого в собі чоловіка.
Вона жіночна і вродлива жінка в штанах, що на той час було викликом. Красива зачіска, чарівна усмішка, на руці жіночий або чоловічий годинник.
Вона усміхається фотографу, а її фацет спеціально робить серйозний вигляд обличчя. Це гра. Звісно це гра яку злапали навічно камерою фотоапарату.
Перенесіть цих людей в любу точку планети і вони будуть в ній свої серед своїх. Типові представники сучасного їм світу. Уявіть що позаду них Уолл Стріт, а цей чоловік брокер і на дворі 1928 р. Зараз вони сядуть у свій бюік і поїдуть Карнегі холл слухати Ню Йорк сіті оперу.
Або ж вона продавець нерухомості в Лондоні, а він інженер в Auto Union десь в Інґольштаті.
А може вона викладачка в Тернополі, а він один з перших українських гонщиків який взяв гран-прі в 1930 році на трасі "Львівський трикутник" у Львові?
Хто ці люди? Ми ніколи цього не дізнаємось.
Єдине, що ми точно бачимо, що це звичайні представники людьскої цивілізації.
1935. Решта нашої країни оговтується від найбільшої нашої катастрофи - Голодомору.
Нація як мрець, ледве пропихає свою кістяну руку з під мокрої землі і чіпляється за життя. Обтрушує з себе залишки української ідентичності і робить перший крок в нове і світле соціалістичне майбутнє. Але вона ще не знає, що за можливість жити вона заборгувала комісару свою душу.
Попереду 1937, чорні роти, штрафбати і Биківня. Попереду Воркута, Кенгір і Сандармох. Розстріляне відродження і упокорене зародження. Вбивають всіх, від чорнороба і Павліка Морозова до драматруга Курбаса і неокласика Зерова. Хто не терплячий той пускає собі кулю в лоба як Хвильовий.
1935. За 4 роки в світ цих людей прийде більшовик і знищить все, що було їм дороге. Можливо він навіть вбив когось з цих двох що на фото? Забрав її годинник сваєй Нюрє, блять, а з мертвого тіла чоловіка стягнув стильний костюм і мешти в яких потім буде розсікати, як емісар "маро(мо)дерного" гротестку, вулицями окупованого і Києва, на яких досі валяються трупи українців?
І вже потім вони будуть нам розказувати, що принесли нам прогрес і науку. Навчили нас будувати ГЕСи і металургійні заводи. Нашими руками і мозгами, звісно.
А ми їх за це ще й в космос потім відправили.
Біологічне сміття прийшло і все знищило, потім нашими руками все відбудувало і сказало, що це все вони нам подарували, а ми бачте невдячні. І якби не вони ми і досі жили в лісах, полювали на вовків і їли вміст шлунків оленів. Ну дякуємо звісно.
Вони нас хотіли знищити, але не вийшло.
Тепер наша черга.
Victor Datsko
2
Коментарі
Nech sa paci
126.07.24, 21:28
Трохи пересолено з емоціями, але ж війна, тому...
P. S. Можливо, в 1930-х на Галичині з поляками можна було якось домовитися про мирне співжиття. Оскільки їхній режим давав більше можливостей для життя, аніж російські більшовики. Але це таке, порожні балачки на тему "альтернативної історії"...
Nech sa paci
226.07.24, 21:31
"Тепер наша черга" — ми не зможемо їх знищити. Та й не гуманно це. Достатньо було б їх перевиховати, щоб вони з імперії перетворилися на просто велику спокійну країну типу Канади.
M@Sln
327.07.24, 05:19Відповідь на 2 від Nech sa paci
Ваші слова нагадали мені один вислів. Скажу його своїми словами - не варто давати другий шанс тому, кому не вдалося тебе знищити з першого разу..... Це про перевиховання.
Я не вірю в перевиховання того, хто є суцільним злом.
Nech sa paci
428.07.24, 03:30Відповідь на 3 від M@Sln
Ізраїльтян хотіли знищити всі араби. Тепер уже ніби не всі. Хоча "арабська вулиця" ("простий народ" скоріше хоче. А еліти їхні вже не всі хочуть.
M@Sln
528.07.24, 10:06Відповідь на 4 від Nech sa paci
Доброго ранку) Гарного настрою та тихих думок. Мирного сьогодення, смачної кави.
Nech sa paci
628.07.24, 13:49Відповідь на 5 від M@Sln
Доброго спокійного безпечного дня!
M@Sln
728.07.24, 13:51Відповідь на 6 від Nech sa paci
Дякую. Навзаєм.
Nech sa paci
828.07.24, 13:52Відповідь на 7 від M@Sln