https://blog.i.ua/user/7964032/2422092/
- 14.07.24, 05:40
Людині, що зберегла в собі дівчинку, дитинку....
Відголос на прочитані вірші.
Немає змоги прокоментувати у блозі, тому тут.
Життя продовжується, пам'ятай!
І тоді відщеплені частини хочеться обійняти. Визнаючи те, що вони твої. Через страх стати цим чимось жахливим, через біль спогадів, що раптом ожили, гіркий жаль про те, що сталося, образу і злість на тих, хто це припустив.
Любити себе - це любити свою слабкість, поганість, незручність. Але тільки тоді у тебе з'являється можливість стати справжнім, теплим, сильним. І живим."
2
Коментарі
M@Sln
114.07.24, 05:49
Нам всім болить. Особливо за 8 липня......
Немає міри зупинити той біль.
Немає слів, щоб його висловити.
Немає сенсу щоб говорити про це ТУТ!
Nech sa paci
214.07.24, 19:54
Глянув її блог. Місцями цікаві цитати. Душа юна, але вже не дитяча.
Про 8 липня нема сенсу говорити — все й так ясно. Проїжджав повз метро Лівобережна — видно пошкоджену будівлю з двома лікарнями, де загинули люди. Мабуть, це перша серйозна руйнація в Києві (окрім вибитих шибок), яку я бачив.
Я б навпаки був радий від дечого "свого" відмовитися. Але поки що не зміг до кінця. На мою думку, головне — не збереження якихось своїх дитячих чи юнацьких особливостей, а покращення. Навіть якщо це буде недостатньо "оригінально".
M@Sln
315.07.24, 00:00Відповідь на 2 від Nech sa paci
Мій щирий друже....
Я вдячна за твою присутність поруч попри те, що сама я недостатньо приділяю уваги твоєму блогові... Мене це трохи дивує (присутність), та надзвичайно приємно, що є людина, яка цікавиться думками інших....
Не секрет, що всі заклопотані власними справами, особливо зараз у наш такий несподівано складний час.
Та й відвертість і відкритість (чудові чесноти) на цьому сайті зараз велика рідкість... Маю досвід перебування в мережі, є з чим порівнювати....
А моє відтерміноване знаходження в блогах пов'язано з віяловими відключеннями світла.... В моєму районі воно з'являється або тоді, коли я працюю, чи тоді, коли вже сплю... Ось, пристосовуюсь потроху...
M@Sln
415.07.24, 00:08Відповідь на 2 від Nech sa paci
Війна - це завжди втрати й жахіття... Тут немає чого обговорювати.
Про відмову від свого "дечого". Допис мій про те, що важливо залишатися собою, не зраджувати собі, своїм пріоритетам, цілям... Не потрібно бути вигідним комусь. Треба цінувати й любити себе, жити власним життям і власним розумом....
І так, звичайно "покращувати" свої особисті риси характеру, відмовлятися від недоліків й усього що заважає почувати себе щасливою людиною....
А стосовно "дитини в душі"... це про вміння радіти певним моментам життя, знаходити їх у повсякденні, відокремлювати від болю та суму й зберігати в серці, щоб це давало сили жити, дивитися в майбутнє, і, власне, робити все для того, щоб це майбутнє настало..
M@Sln
515.07.24, 00:09Відповідь на 2 від Nech sa paci
Світлана чудова дівчинка...я багато читала в її блозі... Там є на що звернути увагу.
Вона пише чудові вірші....
Зараз, мабуть, не пишеться... зрозуміло чому......
M@Sln
615.07.24, 00:11Відповідь на 2 від Nech sa paci
Наші діти стають дорослими дуже рано... Таке життя.
І страшно й боляче дивитися у їх очі...
Nech sa paci
716.07.24, 14:55Відповідь на 6 від M@Sln
Вдячний і Вам, що заходите й ділитеся своїми думками, відчуттями.
.
Добре, що серед нас є Ви, Світлана й інші світлі люди.
В кожному з нас є щось "дитяче". Порадіти красивому краєвиду — це вже воно. Питання лише в індивідуальних пропорціях і вмінні за потреби "переключати режими".
Важливі самостійність і відповідальність (напевно, це не мої козирі, але "покращуватиму"
Щодо вимкнень — якщо це критично. В мене простенька зарядна станція, якої моєму ноутбукові вистачає на 10 годин роботи. Мобільний інтернет якийсь майже завжди є — хоча б від одного оператора з трьох (на лайфі сидить менше людей, тому зазвичай він кращий, якщо є покриття).
M@Sln
821.07.24, 02:20Відповідь на 7 від Nech sa paci
дякую за турботу.
й прошу вибачення за недоречність мого "ти" у відповіді вам. чомусь тоді так відчувалося, так й писалося.. у мене немає пояснень.
світ інтернету став мене приваблювати все менше останнім часом. я заглядаю в нього тільки щоб прочитати новини, коли є змога.
життя стрімко набирає обертів, й з віком я почала переоцінку власного життя і розуміння його найважливіших моментів.
це означає особисто для мене, що мені стало трохи жаль витрачати свій час марно, коли навкруги стільки всього незавершеного....
є над чим замислитись.
шокована останніми резонансними новинами про вбивство Фаріон.
Nech sa paci
921.07.24, 02:36Відповідь на 8 від M@Sln
Я не стільки шокований, як сумний і стурбований. Бо цього можна було чекати від ворога. Метою є посварити нас усередині.
M@Sln
1021.07.24, 02:41Відповідь на 9 від Nech sa paci
я маю іншу думку...
ми всі винні у тому,що сталося...
російськомовні, ті що толерантно ставилися до питання мови....
не розуміючи, що то є НАСЛЄДІЄ (навіть написала це слово з третьої спроби без помилок)...радянської епохи, зомбування й знищення нашої ідентичності.