Відлуння на прочитане.
- 16.06.24, 16:26
Я пам'ятаю ще ті часи, коли не було загального інтернету, ба навіть мобільних телефонів.
Так, я клон. Себе власної. Попередні сторінки, різноманітні ніки видалені безповоротно, трохи з сумом, бо частина Душі залишилася там.
Завжди думала, що бути Людиною, бути Собою - найважливіше в житті.
Та зараз не про це.
Стрімкість розвитку технологій, сучасне життя приводить до того, що не завжди на все вистачає часу. А час найдорожчий ресурс. Тому особисто мені жаль витрачати його ні на що.....
Періодично заглядаю в блоги, анонімно, без присутності он-лайн, чекаючи на (тепер підбираю вдале слово) те, що цікаво мені. Так буде вірно. На те, справжнє, яке відразу можна виділити серед (як там написав один дописувач) болота, що загниває, якось так, серед мертвих блогів.
Людоньки, коли я сюди прийшла вперше, то мене попередили, що саме населення блогів створює атмосферу...
.....
Добре, аналізу блогу і блогерів не буде. Я вже писала свої думки з цього приводу в попередніх моїх дописах на знищених сторінках....
Повертаюся сюди он-лайн, коли побачу тут те, що зачепить.
Тому сьогодні я тут. Про все, що хочеться сказати Людині, яка зачепила своїм откровенням, не поміститься в коментарі. Тому, з'явилися ця замітка.
Так, бути Людиною це головне. Що нам до тих, хто прийняв іншу позицію й перейшов на іншу сторону?
Та одразу виникає у мене питання - бути Людиною хіба означає мститися, навіть за свої образи на когось...
Світ такий великий, в ньому багато негативу. Я не про те, щоб його уникати. Є Борці, які нищать зло. Воїни Світла.....
Я про те, що мене здивувала реакція Людини на зло. Яка вирішила мститися. Чи, можливо, я помиляюся, й це була така собі боротьба зі злом, відповідь кривдникам? Руки свої марати об це не гидко, ні?
Коли я прийшла сюди вперше, ще нічого не знаючи про тутешні звичаї, народ, поведінку, то почала придивлятися, читати.
Хто розповів мені про вас я не знаю, не пам'ятаю. Та я одразу зрозуміла, що то правда. Відгук був дуже позитивний, незважаючи, що інколи з тих уст, про кого говорилося, лилися образи і грізні словечка. І я одразу повірила, відчула, а згодом впевнилася, що переді мною Людина, якій болить. Яка ховається за вигаданими масками помсти й зла, намагаючись довести світові, що бути Людиною погано.
Парадокс в тому, що ми можемо одягати будь-які маски (якщо не огидно), але всередині все рівно завжди лишаємось собою....
Пізніше, по краплинам, серед усього прочитаного, я розгледіла підтвердження того, що не помилилася....
А блоги помирають. І вбиваєте їх ви, своєю байдужістю, злістю, намаганням зробити іншому боляче, зачепити, роздавити людяність.....
Зникає будь-яке бажання відкриватись і писати щиро. Від серця.
Та залишаюся тут, заради тих, кого читаю, заради думок тих, кого чекаю в блогах, бо знаю, що вони ще тут. Поки тут.
Автору "крику душі" терпіння, мужності, сонця.
Ніяких порад. Просто будьте собою. Не втрачайте себе, не губіть.
(і так, я теж одного разу отримала "на горіхи".... дивне відчуття..... коли тебе не знають і намагаються зігнути, зачепити.... не болить. ні. видаляла все попереднє власне виключно, щоб приховати власну особистість від болотяного смороду... )
ТА ХІБА ВІД СЕБЕ ВТЕЧЕШ?
і не треба ніколи нікуди втікати.
СЛАВА УКРАЇНІ! Справжнє завжди перемагає.....
2
Коментарі
M@Sln
116.06.24, 17:01
Я можу помилятися... Та мені дуже цього б не хотілося.....
Чи ми міряємо Світ по собі???
one two three
216.06.24, 19:59
Hagal, Бернарда? ))
Nech sa paci
317.06.24, 15:16
Якщо вже мститися, то за щось дуже суттєве. Буває, в людей ракетою вбиває всіх близьких. Якщо вони йдуть мститися, розумію їх. Причому ця помста може бути максимально гідною, наскільки це можливо. Можливо, навіть слово "помста" не підійде. Відплата.
Якщо це помста за якусь дрібну обрАзу в минулому, то воно того не варте. Простіше викреслити опонента з життя, в інтернеті — забанити, та й по всьому. Або помиритися з часом.
На цьому сайті блоги занепадають, бо люди йдуть на інші сайти. Витирати свої попередні акаунти буду лише у випадку, якщо це загрожуватиме безпосередньо моєму життю. А так нехай висить...
Nech sa paci
417.06.24, 15:16
Два слова "можливо" стали поряд.
M@Sln
521.06.24, 05:52Відповідь на 3 від Nech sa paci
я писала виключно про ситуацію на сайті, не про війну.
M@Sln
621.06.24, 05:52Відповідь на 2 від one two three
ні, Марія. Ви помиляєтесь.
one two three
722.06.24, 00:21Відповідь на 6 від M@Sln
повередувала і треба пригадати також правила гарного тону і вибачитись.
прошу пробачення, що напевно обізвала Вас чужими ніками.
Стосовно замітки - багатьох іноді накриває і вони пишуть що наші блоги загинаються. Я про це не думаю. Спілкуюсь з людьми поки є можливість.
one two three
822.06.24, 00:28Відповідь на 3 від Nech sa paci
Куди йдуть люди, точніше, куди йдуть українці? На фейсбук? Цікаво, чи є статистика користувачів українського контингенту на фейсбуці? Скільки там нас?
Сумніваюсь що дуже багато. Я вже не кажу про війну і все що віжбувається зараз у нашій країні, але не казала би так що прямо всі пішли по інших сайтах. Скоріше багатьом кому просто не до спілкування в Інтернеті. Заходять по ділу. Або подивитись мовчки щось, обмінятися лінками, перетерти зусь у месенджері, ватсапі чи вайбері - це край. Зараз вести свою соціальну сторінку не так і треба комусь. Багато кому вистачає просто інформацію якусь подивитись і вийти.
one two three
922.06.24, 00:29Відповідь на 8 від one two three
*перетерти щось у месенджері
M@Sln
1022.06.24, 09:38Відповідь на 7 від one two three
не переймайтесь. я сприйняла ваше припущення за звичайну цікавість. гарного дня.