вірші
- 25.09.09, 10:05
Набубнявіло небо дощем.
Не впусти моїх рук, не впусти.
Чуєш: осінь навшпиньки ходить
І колише очерети.
А з її золочених очей
Двоє дивляться – я і ти.
Обійми мене… тихі води
Срібно падають з висоти…
Не впусти моїх рук, не впусти.
Чуєш: осінь навшпиньки ходить
І колише очерети.
А з її золочених очей
Двоє дивляться – я і ти.
Обійми мене… тихі води
Срібно падають з висоти…
5
Коментарі
Brodyaga
126.09.09, 09:52
"...тихі води
Срібно падають з висоти…" Ты тоже это слышала? Серебрянный звон капель, разбивающихся о гладь озера... Здорово! Ты просто умница. Молодец!!!
igor @
226.09.09, 15:22
Дядька Ёжка
326.09.09, 23:49
Анатель
427.09.09, 02:26Відповідь на 1 від Brodyaga
Анатель
527.09.09, 02:26Відповідь на 2 від igor @
Спасибки
Анатель
627.09.09, 02:27Відповідь на 3 від Дядька Ёжка
пасиба
Гість: ТРЕНДЮЧКА
714.10.11, 14:26
Гарно
Анатель
814.10.11, 14:28Відповідь на 7 від Гість: ТРЕНДЮЧКА