США згадали про Мінські угоди
- 04.12.21, 07:54
2 грудня на пленарній сесії засідання Ради глав МЗС країн ОБСЄ в Стокгольмі держсекретар США Ентоні Блінкен закликав Москву згорнути війська біля кордону з Україною, а також прямо звинуватив Росію в невиконанні Мінських угод. Днем раніше заступник держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд заявила про готовність США включитися в мінський процес по Донбасу, тому що він зараз зайшов у глухий кут.
При цьому Блінкен вважає можливою стабілізацію обстановки на Донбасі у разі виконання сторонами Мінських угод. Про це він заявив в інтерв'ю латвійському телеканалу LTV і він назвав цей шлях «доступним і дипломатичним».
На тлі обговорень останніх декількох тижнів перспектив серйозного загострення на Донбасі із загрозою переходу в гарячу стадію війни і навіть повноцінного російського вторгнення, інтерес Вашингтона до української проблематики виглядає закономірно. Якби не одне "але": першими про можливе великомасштабне російське вторгнення заговорили американські ЗМІ. А потім вже Київ і Москва на регулярній основі почали обмін звинуваченнями про нагнітання обстановки і зосередження військ.
В чому справа? Невже США всерйоз розраховують примусити українську владу виконати політичну частини Мінських угод (вибори до передачі контролю над кордоном, особливий статус Донбасу в Конституції та інше)? Або мають намір змусити Кремль хоча б в якомусь вигляді визнати себе не посередником, а учасником війни на Донбасі?
Обидва варіанти однаково нереальні. Мінські угоди підписувалися Порошенком під загрозою повної військової поразки. Відповідно якщо немає загрози, то і виконувати домовленості Київ не буде. Москва ніколи не визнає себе учасником конфлікту, тому з цього боку ніяких зрушень теж не буде.
Тоді навіщо всі ці гучні заяви? Вже 7 грудня президенти США і Росії можуть зателефонувати по відео-зв'язку. Байден і Путін планують обговорити ситуацію на російсько-українському кордоні і нерозширення НАТО на схід. Обидва питання безпосередньо стосуються України, але якщо подивитися ширше, то на перший план виходить проблематика розмежування зон впливу. А Державний департамент всього лише готує переговорні позиції для свого боса, тому що результатом переговорів стануть стратегічні домовленості двох країн. Не більше і не менше.
При цьому Блінкен вважає можливою стабілізацію обстановки на Донбасі у разі виконання сторонами Мінських угод. Про це він заявив в інтерв'ю латвійському телеканалу LTV і він назвав цей шлях «доступним і дипломатичним».
На тлі обговорень останніх декількох тижнів перспектив серйозного загострення на Донбасі із загрозою переходу в гарячу стадію війни і навіть повноцінного російського вторгнення, інтерес Вашингтона до української проблематики виглядає закономірно. Якби не одне "але": першими про можливе великомасштабне російське вторгнення заговорили американські ЗМІ. А потім вже Київ і Москва на регулярній основі почали обмін звинуваченнями про нагнітання обстановки і зосередження військ.
В чому справа? Невже США всерйоз розраховують примусити українську владу виконати політичну частини Мінських угод (вибори до передачі контролю над кордоном, особливий статус Донбасу в Конституції та інше)? Або мають намір змусити Кремль хоча б в якомусь вигляді визнати себе не посередником, а учасником війни на Донбасі?
Обидва варіанти однаково нереальні. Мінські угоди підписувалися Порошенком під загрозою повної військової поразки. Відповідно якщо немає загрози, то і виконувати домовленості Київ не буде. Москва ніколи не визнає себе учасником конфлікту, тому з цього боку ніяких зрушень теж не буде.
Тоді навіщо всі ці гучні заяви? Вже 7 грудня президенти США і Росії можуть зателефонувати по відео-зв'язку. Байден і Путін планують обговорити ситуацію на російсько-українському кордоні і нерозширення НАТО на схід. Обидва питання безпосередньо стосуються України, але якщо подивитися ширше, то на перший план виходить проблематика розмежування зон впливу. А Державний департамент всього лише готує переговорні позиції для свого боса, тому що результатом переговорів стануть стратегічні домовленості двох країн. Не більше і не менше.
0
Коментарі