Підсумки саміту Україна-ЄС, чи досягнутий успіх?
- 12.10.21, 09:41
12 жовтня в Києві відбувся саміт Україна-ЄС-щорічний захід, на якому вищі посадові особи обох сторін за зачиненими дверима обговорили вдосконалення та встановлення нових пріоритетів співпраці та європейської інтеграції України.
Про головне символічне досягнення було відомо заздалегідь: на саміті Україна і ЄС нарешті підписали угоду про Спільний авіаційний простір (Угода про "вільне небо"), згадка про нього була ще в 2013 році, за часів Януковича. Сім років ЄС відкладав його через суперечку Великобританії та Іспанії щодо статусу аеропорту Гібралтару. Вирішити дану проблему вдалося лише після Brexit, і до досягнень останнього року це точно не віднесеш.
На саміті також оголосили про плановану підтримку Євросоюзу, це має залучити кілька мільярдів інвестицій в Україну. Планується запуск інвестиційного пакету на 6,5 млрд євро, який допоможе українському уряду стимулювати приватно-державне інвестування в економіку.
Однак слід зазначити-це не означає надходження від ЄС саме такої значної суми. Інвестплан буде розроблений за форматом, який діє для всіх держав Східного партнерства і передбачає гранти, кредити і насамперед банківські гарантії, які, за очікуваннями ЄС, дозволять залучити майже вдесятеро вищу суму інвестицій. До того ж уточнену суму кредитів, гарантій і грантів в ЄС озвучать пізніше.
"Ми розподілили інвестиційний план для всього Східного партнерства, виділивши з нього складові для різних країн", - пояснив представник ЄС.
Тема подальшої української інтеграції в ЄС давно стала одним з каменів спотикання у взаєминах двох сторін. Цього року, 11 вересня, під час візитів в Україну, президент Естонії Керсті Кальюлайд двічі повторила жорсткі заяви про те, що Україні не вступити в ЄС раніше 2040 року і заявила "країна знаходиться на відстані світлових років від виконання копенгагенських критеріїв".
Глава МЗС України Дмитро Кулеба тоді відреагував на це чітким посилом - джерелом проблем є відсутність у ЄС політичної волі запропонувати Україні перспективу членства. Пізніше в інтерв'ю британському "The Independent" він також сказав - в Україні більше не вірять обіцянкам заходу.
Україні, Молдові та Грузії дійсно необхідно прискорити європейські реформи. Але ЄС і його членам також слід якомога швидше підготувати значно більш амбітну Порядок денний для нового імпульсу інтеграції в ЄС держав "асоційованого тріо".
В даний час очевидно - "Східне партнерство" втрачає геополітичну складову, а ЄС не має серйозних політичних стимулів для підтримки реформ навіть в найбільш просунутих країнах "тріо". Через це реформи в країнах партнерства і їх зближення з ЄС сповільнюються, а сторони воліють працювати в звичному режимі, коли лише на словах декларується інтерес до зближення.
Про головне символічне досягнення було відомо заздалегідь: на саміті Україна і ЄС нарешті підписали угоду про Спільний авіаційний простір (Угода про "вільне небо"), згадка про нього була ще в 2013 році, за часів Януковича. Сім років ЄС відкладав його через суперечку Великобританії та Іспанії щодо статусу аеропорту Гібралтару. Вирішити дану проблему вдалося лише після Brexit, і до досягнень останнього року це точно не віднесеш.
На саміті також оголосили про плановану підтримку Євросоюзу, це має залучити кілька мільярдів інвестицій в Україну. Планується запуск інвестиційного пакету на 6,5 млрд євро, який допоможе українському уряду стимулювати приватно-державне інвестування в економіку.
Однак слід зазначити-це не означає надходження від ЄС саме такої значної суми. Інвестплан буде розроблений за форматом, який діє для всіх держав Східного партнерства і передбачає гранти, кредити і насамперед банківські гарантії, які, за очікуваннями ЄС, дозволять залучити майже вдесятеро вищу суму інвестицій. До того ж уточнену суму кредитів, гарантій і грантів в ЄС озвучать пізніше.
"Ми розподілили інвестиційний план для всього Східного партнерства, виділивши з нього складові для різних країн", - пояснив представник ЄС.
Тема подальшої української інтеграції в ЄС давно стала одним з каменів спотикання у взаєминах двох сторін. Цього року, 11 вересня, під час візитів в Україну, президент Естонії Керсті Кальюлайд двічі повторила жорсткі заяви про те, що Україні не вступити в ЄС раніше 2040 року і заявила "країна знаходиться на відстані світлових років від виконання копенгагенських критеріїв".
Глава МЗС України Дмитро Кулеба тоді відреагував на це чітким посилом - джерелом проблем є відсутність у ЄС політичної волі запропонувати Україні перспективу членства. Пізніше в інтерв'ю британському "The Independent" він також сказав - в Україні більше не вірять обіцянкам заходу.
Україні, Молдові та Грузії дійсно необхідно прискорити європейські реформи. Але ЄС і його членам також слід якомога швидше підготувати значно більш амбітну Порядок денний для нового імпульсу інтеграції в ЄС держав "асоційованого тріо".
В даний час очевидно - "Східне партнерство" втрачає геополітичну складову, а ЄС не має серйозних політичних стимулів для підтримки реформ навіть в найбільш просунутих країнах "тріо". Через це реформи в країнах партнерства і їх зближення з ЄС сповільнюються, а сторони воліють працювати в звичному режимі, коли лише на словах декларується інтерес до зближення.
0
Коментарі