Підсумки візиту Зеленського до Польщі

3 травня президент України Володимир Зеленський прибув з робочим візитом до Польщі, де провів зустріч з польським президентом Анджеєм Дудою та лідерами інших країн. За підсумком даного візиту до Варшави Уряду України нічим хвалитися, так як підтримка прагнень української держави до ЄС і НАТО залишається тільки гучними словами.
Головний позитивний момент візиту Зеленського до Польщі перш за все, в тому, що цей візит відбувся. Тут варто згадати його відмову від заброньованої поїздки на ювілейний саміт НАТО, де вирішувалося питання майбутньої євроатлантичної перспективи для України. Тоді це питання вирішили для Грузії. Для України ж-стандартно повторили, що двері відкриті, але вступ до ЄС відбудеться, коли "розберетеся всередині країни".
Читаючи повідомлення з офісу президента про" колосальний прорив", варто відзначити - це далеко не так. Насправді під час візиту ніяких проривних речей не звучало. Було сказано про червневий саміт НАТО і не було сказано про запрошення України на нього. Крім того, українська сторона не констатувала про отримання запрошення і подала заявку на отримання ПДЧ в НАТО. Зеленський скрізь про нього розповідає, проте отримання ПДЧ вимагає заявки від країни, яка хоче його отримати. Керівництво України такої заявки не підписувало, тому з боку України це-струс повітря.
З іншого боку, Анджей Дуда зазначив наступне: на майбутньому саміті відбуватиметься обговорення євроатлантичних перспектив і новий план дій, які в українських ЗМІ подали як величезне досягнення. Насправді Україна щорічно затверджує план дій, погоджує і виконує ще з 1997 року, і даний план не накладає зобов'язань на європейців, а тільки на Україну. Київ отримав чітку відповідь-Цього року Україна не зможе розраховувати на ПДЧ в НАТО, а лише отримати черговий річний план дій.
Ця поїздка-один з тих елементів Балто-Чорноморського шляху, який носить досить чітку орієнтацію протидії Росії. Але на даному шляху всі країни, крім України вже є членами ЄС і НАТО. Саме тому участь у будь-яких заходах цього напрямку для української держави дуже важлива, оскільки це привертає увагу західного світу до українських проблем.
Загалом Зеленський у Польщі поводився розгублено, а інші присутні поводилися з ним, як з великою дитиною. У всьому іншому сталася лише 100-відсоткова ганьба України, так як такої непідготовленості до міжнародного заходу у президента ще не було (на відміну від виступу Зеленського в Польщі на річниці звільнення Освенцима, яке він хоч і читав з папірця, але воно було добре підготовленим).
Що ж стосується згоди Дуди на участь у Кримській платформі, то і це не варто розцінювати як видатне досягнення. З одного боку, Дуда фактично єдиний найближчий сусід, який більш-менш заявив про готовність приїхати. Але він не сказав, що він буде. Тому Україна досі не має жодної підтвердженої кандидатури. І тут справа не в політиці, а в наступному: Україна - остання країна в Європі, яка до кінця літа не матиме подоланої епідемії коронавірусу і в якій буде небезпечно перебувати.
Тому ймовірність приїзду іноземних гостей, включаючи Дуду, в Україну-дуже мала. Отже, варто готуватися до того, що Кримська платформа в принципі може відбутися у віртуальному форматі, де неявка ключових членів може бути розцінена як поразка. І якщо Зеленському не вдасться забезпечити участь ключових держав, зокрема США, Туреччини, Німеччини та Франції, а будуть лише ті, хто разом з ним був у Варшаві, то це буде черговим провалом української зовнішньої політики. Більше того, західні партнери досі не отримали відповіді на те, для чого взагалі створюється ця платформа і про що на ній дискутуватимуть.