Термінал. Знову про неї!

Я недавно зробив велику дурницю, дівчину яку хочу забути і яка мене відшила, добавив в друзі в контакті.

Взагалі я не люблю контанкт! Свою "офіційну" сторінку я  здається десь півтора роки тому закрив і з того часу старався не заходити. Але створив "ліву" сторінку для того щоб мати доступ до музики.
Якось від "нема чого робити", вбив її ім,я в пошук. В неї світився онлайн. Ну я просто так вирішив її добавити в друзі, без всякої надії на позитивний результат. На моє велике здивування, вона мене добавила. Ну ми трішки по спілкувались, я багато нового про неї дізнався. Ця інформація трішки мене шокувала, виявилось дівчина ходить на ВАЖКУ атлетеку, тягає ШТАНГУ! Хоча виглядає вона досить тендітною. Худенька, струнка, ростом маленька. Я ніколи не думав що такі бувають важкоатлети. Мені казали що в неї було важке дитинство і тепер вона стала сильною як морально, так і фізично. Я нею просто захоплююсь! Якщо чесно мені з неї потрібно брати приклад! Якби вона була зі мною, можливо я б взявся за свій розвиток під її наглядом, можливо навіть з мене люди вийшли...
Важко приняти те, що вона ніколи не буде зі мною! Не буде через мене! Через мою силу волі... Це важко пояснити. Вона особистість, а я ніхто. Їй потрібен хтось такий як вона, сильний морально і фізично! Я ж не тим не іншим похвалитись не можу. Нажаль змінитись я не зможу, я не маю того напору щоб щось змінити. Тількі й вмію шо себе жаліти. Їй таке як я точно не потрібно!
Сьогодні мене здивувала така ситуація: в університетській їдальні вона сіла через столик як раз на впроти мене, хоча могла сісти спиною. Я її чудово бачив, чув її голос, навіть почув її жарт (який чомусь здорово підняв мені настрій! Я після того на парах, як кажуть, "бєса гнав"). Вона декілька разів ловила мій погляд.
Скоріш всього це нічого не значить і я просто хапаюсь за найменшу соломинку. До чого превде це спілкування в контакті я не знаю, їй не надто хочеться спілкуватися з людиною яка ховається за ніком, а мені не приємно її обманювати.
Загалом важко пояснити всю ситуацію, але в моєму випадку вона безвихідна.

П. С. Живіть, а не існуйте!