[Приєднана картинка] Щедра осінь барви із світанку По орнаменту прошиє чарівні, Щоб вквітчати блиском вишиванку, Що матуся вишила мені. Буде гріти знову вона серце, бо не просто в вишивці нитки – в ній тепла батьківського озерце, і молитви мамині, й думки. Береже та вишиванка вічну Мамину любов таку святу. Одягну її, в волосся стрічку І калини китяги вплету. Босоніж пройдуся по стежині, Що колись ховалась між пшениць І сплету вінок з волошок синіх – Найніжніших поля...

Читати далі...