Безвременье...
- 27.03.13, 12:15
И в такое время любое разрешение ситуации, даже по наихудшему сценарию является благом. Поскольку даже негатив задает направление и дает отмашку на дальнейшие действия...
"Кошка, в отличии от собаки, не бежит на зов, а принимает его к сведению"
© Мэри Блай
В очах собаки ми читаєм "Як мені добре з тобою", кішка хіба що примружиться і підморгне "Непогано сидим"...Собаку обирають ті хто потребує відданої і безумовної любові, хто хоче щоб його щовечора хтось чекав...Якщо ти спізнюєшся то собака лежатиме біля дверей прислухаючись до кроків, а кішка, якщо таки схоче, вийде тебе зустріти потягуючись від сну і мружачі очі від світла...Кішку не страшно лишити на кілька днів саму - аби було що їсти і пити, і вона не пропаде і навіть не засумує...дехто саме за це їх і не любить...але перед кішкою не почуваєшся ні в чому винним - ми є просто двоє самостійних і незалежних істот яким подобається жити поруч...
P.S. Нічого особистого, просто придумалось...
…в каждом добре есть зерна зла, чем глубже смотришь и чем ярче обретаешь зрение (духовное) тем больше видишь на сколько все в этом мире поражено злом. Не зря святые отцы оплакивали свои добродетели, как грехи.
Она увидела тьму даже в свете…
Люди нуждаются в поощрении, больше, чем в порицании... Похвально
укреплять их дух, и пагубно подчеркивать отрицательные качества.
Покажите человеку лучшие его стороны, и вы почти наверняка, побудите
его отказаться, от дурных привычек
Всесвіт не любить абсолютів - рожеві окуляри так само шкідливі, як і чорні...але також світ це дзеркало, він лише відбиває те що ми у нього посилаєм...Якщо людина живе з позиції - всі навколо грішники, то вона бачитиме навколо себе лише гріхи...якщо визнати що у людині є обидва начала - і добре і погане і в кожний конкретний момент часу перемагає одне з них то розумієш не все так погано - світ врівноважений, в ньому є місце і доброму і злому і тільки тобі вирішувати на що звертати увагу...Я не вірю в релігійні течії які говорять що чим духовніша людина тим більше вона бачить зла...я вірю в те що Бог є Любов і що він створив цей світ для щасливих людей...Да, я знаю що святі старці вважали інакше і що в православ"ї поширена думка що щаслива людина не потрапить в рай, бо щастя - то ознака гріховності...Але рай він буде колись потім, якщо буде взагалі, а живу я тут і зараз...і тому я приймаю подарунки не займаючись "розкопками" наскільки "чистий" цей подарунок...я кохана і кохаю, не зважаючи на те що в наших почуттях присутня і "плотська" складова...і я щаслива, бо я живу у світлі... Так, зі світла не видно що робиться у темряві, а навпаки дуже видно...але краще я проживу це життя під сонцем, а там побачим, в решті решт у пеклі компанія набагато приємніша )
До мене сьогодні вперше в житті звернулись "жіночко". Старію таки...
Взагалі цей рік у мене був багатий на "вперше", особливо в плані роботи - я і іспити приймала, і бакалаврами-магістрами керувала, і першокурсників виховувала...
Рік великих здобутків і великих втрат, рік доленосних рішень...як завжди я ні про що не жалкую, хоча деякі речі мені все ще болять...
Я вдячна за цей рік людині яка весь час була поруч і старанно намагається зробити мене кращою. Я вдячна моїм друзям - за посиденьки, компанію і підтримку, за те що ви є і не пропадаєте. Я дуже вдячна діду, який у мене так вірить що мені буває лячно його довіру не виправдати. Я вдячна батькам за підтримку і поради (як влучно сказала сестра на маминому дні народження - ми вже доростаєм до віку "мабуть батьки таки щось знають")...
Десь посеред цього року я остаточно вийшла з дитинства...хоча я все ще продовжую любити свої дні народження
Сформулювалося отут
У кожного з нас є своя "коробочка з секретами" - реальна, віртуальна чи духовна. І довіра до людини це не коли ти цю коробочку вивалюєш перед нею на стіл і дозволяєш роздивитися - всеодно з часом вона знов заповниться. Довіра це коли ти даєш людині цю коробочку на зберігання і віриш що вона без твого дозволу в неї не загляне.
Только кошка умеет просто быть рядом. Она не требует внимания, не заглядывает преданно в глаза, она просто приходит и устраивается поудобней недалеко от тебя, спит или смотрит в окно, занимается своими кошачими делами... Но если ты перебираешся в другую комнату, она приходит туда же. Потому что кошке нужна компания, хоть она и кошка и вообще-то гуляет сама по себе...но всегда рядом с тобой...