Останнім часом стало модно постити всякі картинки і роздуми про "жорстокість" людей і робити висновок що от, людина єдина жива істота яка ображає слабших, полює задля задоволення і т.д. Те що ці картинки часто розходяться з підписами це інше питання.Таке враження що біологію ніхто не вчив і взагалі навколо не дивися. Що робить кіт коли бачить пташеня? Навіть якщо він нагодований під самі зав"язки - він його ловить і душить. Що робить бродяча собака коли бачить кота? Вона на нього ...

Читати далі...

Мені завжди було складно відповісти на питання яку пору року я люблю найбільше. Знаю тільки яку я не люблю - пізню осінь, після переходу на зимовий час, особливо якщо вона така затяжна як цього року... А зиму я люблю. Особливо таку як зараз тріскучо-морозно-снігову. Коли тижнями сипле сніг, а потім тижнями сліпуче сонце і кришталеве морозне повітря, а потім знову сніг і так до весни...а весна після такої зими завжди особлива...витримана, довгоочікувана... Весну я також люблю, але вона смакує...

Читати далі...

Все написане далі - мої особисті принципи. Вони можуть вам подобатись чи ні, але я так живу. І мені такий погляд на життя реально допомагає, проте я ніколи не претендую на те що це - панацея. Тим кому цікаво - можу розказати як таке ставлення до життя виробити (бо я його насправді в собі виробляла років десять) 1. "Якщо не можеш змінити ситуацію - міняй своє ставлення" або "Гра в радість". Докладніше про це розказано в книжці "Поліанна" Елеонор Портер. Якщо...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ми перестали цінувати час, ми перестали цінувати речі...Ми поспішаєм змінити себе і все що нас оточує, щоб встигнути за змінами...штучними змінами епохи споживання...Раніше кожна річ, кожна будівля робилася на роки, а то і на віки...а зараз ні для кого не секрет що виробники навмисне закладають у річ обмежений термін роботи - років 5 в середньому...а далі хочеш не хочеш, але муситимеш міняти...Раніше мода змінювалась протягом десятиліть, а зараз сотні дизайнерів...

Читати далі...

Не влазить в коментарі Все написане нижче є суб"єктивною думкою, я ні в якому разі не претендую на істину в останній інстанції...просто я так все це розумію... Мабуть у будь-якої людини, коли її особистий добробут стає більш-менш стабільним виникає бажання поділитися часточкою свого добробуту з тим кому поталанило менше. Кожен це робить по-своєму, в залежності від того чого більше - часу чи грошей, хтось стає волонтером, хтось просто допомагає фінансово. Напрямків застосувань свого ...

Читати далі...

Как-то в последнее время очень часто сталкиваюсь со сплетнями-раздумьями на тему "Что он в ней нашел?" и тут на блогах, и в реальной жизни. Понятно что вопрос того каким образом мужчины выбирают супругу всегда будет открытым - все мы разные и вкусы у всех разные и часто понять мотивы бывает действительно сложно. Удивляет только отношение некоторых женщин - если у симпатичного представительного мужчины жена скромная, спокойно и не броско одета, то сразу начинаются шушуканья за спиной - ...

Читати далі...

Тут недавно был большой спор по поводу обеспечения семьи. Естественно чту у всех разные потребности и запросы, но мне стало интересно что вкладывают в пафосную фразу "обеспечение ребенка"? Не в количестве денег, а так сказать качественно - какие вещи нужны ребенку Я покаместь в этом вопросе чистый теоретик, могу опираться только на свое детство и опыт друзей-родственников с детьми. Но у меня примерно складывается такая картина необходимого минимума для счастливого детства (пишу в...

Читати далі...

Навіяно кінною прогулянкою по осінньому лісу і романами Джейн Остін Мені треба було народжуватися років 100-150 тому...Де небудь в Англії у похмурому старовинному помісті...В дитинстві у мене була б величезна дитяча кімната і поні, взимку я б вчилася у школі-пансіонаті, а влітку їздила верхи по батьківських лісах...Нікого б не дивувало те що мені подобаються чоловіки добрячі старші за мене і що я люблю проводити вечори у величезній похмурій бібліотеці біля комину з книжкою, або у веселій, ...

Читати далі...

Люди, які достойні твоїх сліз ніколи не змусять тебе плакати (с) Ми придумуємо собі дружбу і думаєм що якщо людина прийшла на день народження чи запросила на свій, чи ви разом регулярно танцюєте/ходите в кіно/бухаєте то є дружба...Ніфіга. Дружба це коли тобі дзвонять о першій ночі і кажуть "Виручай" і ти клянеш його всіма відомими словами, але таки їдеш виручати...Або коли ти в чужому місті серед ночі дзвониш з вокзалу і тобі кажуть "Стій де стоїш, я зараз буду"...Це коли...

Читати далі...

Дуже хороша дівчинка, волонтер по роботі з хворими дітьми-відказниками...Мотається між спонсорами і дитбудинками, знаходить кошти на операції, збирає іграшки та речі...дітки її впізнають і кажуть "мама"...Просто хоч образи малюй...От тільки власний її син, дворічний хлопчик, втретє за рік лежить в лікарні. З бабусями і татом, які чергують по черзі або правдами і неправдами добувають собі лікарняні. Бо мама яка офіційно з ним в декреті зайнята. У мами є інші дітки які більше її...

Читати далі...