хочу сюда!
 

Zoya

41 год, водолей, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Заметки с меткой «війна»

В пеклі атак

Душа вимагає спокою
тільки я не дозволю.
Вистачить сили з кокону
вибратися на волю.
Доля - постійно діяти,
права нема мовчати.
Поки без крил і мрії ти
гине країна-мати.
Чорно-червоний битви знак
справжніх до бою кличе
в пеклі палаючих атак
відвага тобі так личить.

Заборонити серіал Свати

Заборонити негайно!!!

Я приїхав до України з РФ у 1989 році.

Приїхав, бо відчув, що між Україною і РФ буде війна!

Аби війни не було, щоб не було причини для кремля захищати в Україні російськомовних я сам у 1993 році перейшов на українську мову. Дітей віддав до Української школи. Не міг зрозуміти, чому українці, ніби-то патріоти “какають” на власну державу, вживаючи російську мову. Адже цим вони знищують українську економіку і водночас піднімають міжнародний авторитет майбутньому агресору. Особливо це гостро діє в час Світового Інтернету. Замість розвивати власну науку, військо вишколювати, модернізувати, Україна, навіть за президентство “націоналіста” Ющенка витратила на навчання російської мови 3 млрд грн за рік, готуючи сепаратистів і роззброюючи армію.

Заспокоївся, коли прочитав Корнегу. “Людина — істота не логічна!” Українці — мудрі люди! Просто занадто ліниві. Коли треба напружити сіреньку речовину і хоч спробувати перейти на українську, вони знайдуть тисячу причин, аби не напружуватися. Ніяка логіка тут не діє! Коли людині не вигідно, вона зроду не визнає, що вона не права!

Сьогодні, дякуючи російськомовним українцям, зокрема, Зелінському, РФ стала нашим ворогом! Не тому, що Путін — кака! Тому, що українці дивляться серіали Зелінського! РФ воює з Америкою за Аляску на теренах України, бо економічно їй це вигідно! Знайти сотню тисяч вбивць і навчити їх вбивати легше, ніж тих самих вбивць навчити англійської мови, чи української, чи будь-якої іншої мови! Як сюди додати, що російськомовна людина в кілька разів легше піддається на агітацію! Плюс, не треба агітатора навчати якійсь мові. Плюс, ще не треба навчати мові терористів, шпигунів, агентів, спостеригачів. Вони легко губляться серед мільйонів російськомовних, навіть більшість україномовних може їх прийняти за своїх, дякуючи оточенню російськомовних. Так, плекаючи російську культуру, “українські політики” і “українські культурні діячі” підготували ґрунт для окупації.


Сьогодні, РФ — окупант!!!

Різні джерела повідомляють, як мінімум, про десятки тисяч лише вбитих!!!

Півтора мільйона лише офіційних біженців зареєстровано, це ті, що втекли до України!!!

Вулицями українських міст і сіл швендяють тисячи кремлівських терористів, шпигунів і агентів, агітаторів за краще життя в Криму, ДНР, ЛНР і РФ! Новини переповнені повідомленнями про вбивства кращих синів України, вдома, навіть у Києві!

Вбивши чергового українця, вбивця, на теренах України, може душевно відпочити, підняти настрій, переглянувши серіал “Свати”, або “95 квартал”, поаплодувати Зелінському, може й проголосувати за серіал “Свати”! “Українські” культурні діячи, роблять все, аби вбивці почувалися в Україні, краще ніж вдома!

А “українські” “патріоти”, що дивляться серіал “Свати” - їхні поплічники! По перегляду серіалу, вийдуть на вулицю, обсмокчуть з “випадковим” перехожим серіал “Свати” і на питання цього ж кремлівського терориста, наприклад, де живе Василь Батькович, любенько покажуть, ще й розкажуть коли його можна підкараулити і де! І не тому, що любять Путіна, а просто, слухаючи російську, вони тішаться, в мізках не спрацьовує сирена: “Атас! Ворог! Окупант!”

Раді Бога!

Не сприйміть мою сповідь за критику!

Я ж в душі, все ще залишаюсь російськомовним!

Тому, це скоріше, самокритика, бо це у мене не спрацьовує сирена!

Це, я після спілкування з випадковим перехожим, намагаюсь згадати, якою мовою він до мене звертався? А це в умовах війни треба якось лікувати у всіх.

Розуму у Зелінського замало, аби екранізувати, хоча б твори Євгена Дударя, чи тисяч інших українських гумористів. І олігархи, за власну шкуру дбаючи і копійки, певно не дадуть на справжню українську комедію.

Тому, мінімум, що треба негайно зробити, це заборонити серіал “Свати”. Хай будуть хоч копійкою покарані спонсори російськомовного, тупого серіалу, який сприяв окупації України військами РФ.

Child In Time - Deep Purple

Child In Time
         Дитя у часі


Sweet child in time
         Любе дитя у часі,
You'll see the line
         ти побачиш лінію,
The line that's drawn between
         цю лінію, що проходить,
Good and bad
         між добром і злом.

See the blind man
         Ти побачиш Сліпця,
Shooting at the world
         що гатить по цій планеті,
Bullets flying
         шквали куль,
Ohh taking toll
         ох... гори трупів.

If you've been bad
         Якщо ти був неслухняним,
Oh Lord I bet you havе
         (о, Господе, звісно ж був)
And you've not been hit
         і тебе ще не зачепило
Oh by flying lead
         невблаганним свинцем,
You'd better close your eyes
         то краще заплющ очі,
Ooohhhh bow your head
         пригни голову,
Wait for the ricochet
         і чекай на рикошет...

Oooooo ooooooo ooooooo
Oooooo ooooooo ooooooo
Ooo, ooo ooo
Ooo ooo ooo

Oooooo ooooooo ooooooo
Oooooo ooooooo ooooooo
Ooo, ooo ooo
Ooo ooo ooo

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh
Aah I wanna hear you sing
        Аааа, я не хочу чути твій спів

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh
Aaahhhh

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh

Sweet child in time
          Миле маля, настане час
You'll see the line
          і побачиш цю риску
The line that's drawn between
          між добрим і поганим,
Good and bad

See the blind man
          побачиш тих сліпих,
Shooting at the world
          що розстрілюють світ,
Bullets flying
          побачиш, як летять кулі,
Mmmm taking toll
          мм... і як забираються життя.

If you've been bad
          Якщо ти був недобрим -
Oh Lord I bet you have
          о, Боже, то ж поза сумнівом, -
And you've not been hit
          і досі не уражений
Oh by flying lead
          летючим свинцем,
You'd better close your eyes
          ти б краще заплющив очі,
Ooohhhhhhh bow your head
          сховав голову,
Wait for the ricochet
          та чекав на рикошет...

Oooooo ooooooo ooooooo
Oooooo ooooooo ooooooo
Ooo, ooo ooo
Ooo ooo ooo

Oooooo ooooooo ooooooo
Oooooo ooooooo ooooooo
Ooo, ooo ooo
Ooo ooo ooo

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh
Aah I gotta hear you sing
       Ааа... я маю чути, як ти співаєш

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh
Aah

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh
Aah

Aaaahh aaaahh aaaahh
Aaaahh aaaahh aaaahh
Aahh, aahh aahh

Oh..God oh no..oh God no..oh..ah..no ah
AAh..oh..
Aawaah..ohh

                          05.11.2017

letsrock СЛУХАТИletsrock

Підтримайте петицію!

Сквер біля Посольства РФ найменувати на честь Героя України Аміни Окуєвої

А чим ми гірше Штатів хоч у цьому сенсі? Знаєте, як з червня звучить адреса москальської амбасади у Вашингтоні? Якщо хтось не в курсі - порадійте: 1 Boris Nemtsov Plaza

Друзі, прохання підписувати та поширювати. Звісно, якщо ви згодні.


Загинула Герой України Аміна Окуєва.

Розстріляли з двох автоматів під Глевахою що у Київській області. Адам знов отримав поранення, але житиме.
https://espreso.tv/news/2017/10/30/pid_kyyevom_rozstrilyaly_aminu_okuyevu
В мене немає слів. Господь прибирає кращих... Для мене Аміна була особливою людиною. Як промінець світла. Вірилося, якщо ТАКІ люди за нас - все в нас буде добре! Але, не зважаючи ні на що, продовжую у це вірити.




Провокація ФСБ, щоб виправдати початок агресії



ФСБ хотіла втемну використати колишніх учасників АТО для скоєння терактів в Росії – Грицак Головна новинка російських спецслужб – це використання втемну колишніх учасників АТО для прикриття своїх операцій. 

Політика  18 серпня 2017 

ФСБ готує чергову провокацію проти нашої держави / фото УНІАН ФСБ РФ намагалася втемну використати колишнх учасників АТО для скоєння терактів в Росії. Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова СБУ Василь Грицак сьогодні на брифінгу в Києві. «Цинізм російських спецслужб полягає в тому, що ФСБ заради досягнення геополітичних цілей вищого російського керівництва не тільки планує вбивство українських громадян, але і готова організувати масові жертви серед російського, тобто свого, населення. Фактично мова йде про сценарії, які були використані спецслужбами РФ у 1999 році, які слугували фактично початком чергової чеченської кампанії», - заявив він. «Головна новинка російських спецслужб – це використання втемну колишніх учасників АТО для прикриття своїх операцій. Ми отримали інформацію, що ФСБ через підконтрольну структуру, Федеральний інформаційний центр, готує чергову провокацію проти нашої держави», - зауважив Грицак. Він зазначив, що керівники цього центру отримали завдання від ФСБ підібрати з числа колишніх воїнів АТО, громадян України, кандидатів для нібито заробітків в Росії і як посередників залучили двох громадян України. «Трьом колишнім учасникам АТО – це Бондар Юрій, Морозов Сергій, Юркевич Станіслав – посередники, жителі Дніпропетровщини, запропонували виїхати в Москву і здійснити там незначні будівельні роботи, за це отримати хорошу винагороду. Адже саме на цих колишніх військовослужбовців планували повісити власноруч підготовлені, як ми вважаємо, диверсії або теракти в Москві, і не тільки в Москві», - розповів Грицак.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2087784-fsb-hotila-vtemnu-vikoristati-kolishnih-uchasnikiv-ato-dlya-skoennya-teraktiv-v-rosiji-gritsak.html

Богдан Гордасевич: Надзвичайної ваги подія, яку чомусь замовчують всі телеканали під час диспутів з політологами, неначе нічого не трапилось, або то є незначна подія. А це ж - війна!  Це сучасний варіант "Гляйвицкий инцидент"

Епізоди з війни в АТО

Бойовики на Донбасі застосовують тактику ВСУ: що з цим робити


Суспільство, яке морально розкладає саме себе, зазнаватиме ще більших втрати Алексей Арестович, військовий експерт, спеціально для "Апострофа" Пятниця, 21 липня 2017

Суспільство, яке морально розкладає саме себе, зазнаватиме ще більших втрати Фото: EPA/UPG

Нинішні події на Донбасі не варто розглядати як масштабний наступ або зміну тактики противника. Чому суспільство не повинно панікувати у цій ситуації і яким способом підрозділи Збройних сил України можуть протистояти противнику, "Апострофу" розповів військовий експерт Олексій Арестович.

Немає ніякого загострення. Є тактичний бойовий епізод, який нічого не змінює на фронті, нічого не змінює у війні. Це маленький епізод позиційної війни, яка там весь час йде. Бувають на війні вдалі та не дуже вдалі епізоди. І ситуація біля Красногорівкі - це наша перемога, яку ми здобули в непростих умовах. Спочатку вони захопили частину опорного пункту, а потім ми їх вибили звідти.

Технічно сталося наступне - вони просто перевернули ту тактику, яку ми використовували проти них півтора року. Ця тактика полягає в тому, щоб знайти в лінії позиційної оборони слабке місце і під прикриттям артилерійського вогню або інших відволікаючих факторів швидко його захопити і там закріпитися. За 2015-2016 роки в нас було близько 12 таких епізодів.

Це вже другий такий епізод, коли супротивник використовує нашу тактику проти нас, перший був під Кам'янкою в 20-х числах червня. Вони шукають слабкі місця у всіх сенсах: морально-психологічний стан, погане несення служби нашими підрозділами. Все це перевіряється і готується, як пограбування банку - по сантиметрах, дециметрах і секундах, а потім - удар. Все це супроводжується потужними інформаційно-психологічними операціями, в яких з їхнього боку розганяється страшна "зрада": нездатність воювати, ворог в Києві, розвертаємо батальйони на Адміністрацію президента, імпічмент та інше. Саме цього нам і потрібно уникати. Жодних стратегічних змін, ніякої зміни тактики, зміни політичної ситуації з цього робити не треба - це звичайний бойовий епізод і винні в ньому командири на місцях.

Давайте міркувати логічно. Якщо ворог вривається на опорний пункт, то "злочинна влада" в Києві не може бути в цьому винна. Винен той, хто тримав цей опорний пункт. Якщо у вашу квартиру зайшли, то навряд чи глава МВС в цьому винен - винен той, хто не зачинив квартиру.

Я там два тижні тому був у цих місцях, безпосередньо. Мені тоді по морально-психологічному стану підрозділів та деяких недоліках у несенні служби було зрозуміло, що щось буде неприємне. Якраз тоді був епізод із Кам'янкою, де було зрозуміло, що вони вирахували підрозділ, який дещо дозволяє собі зайвого, і почали атакувати.

Щоб протистояти противнику, який використовує нашу тактику проти нас, необхідно зібратися і придумати, що робити з тим, коли вони переходять у наступ. І треба придумати, як зробити так, щоб вони не переходили в наступ - бити на випередження, коли ми їх знаходимо. Але далеко не кожен командир бере на себе відповідальність, тому що війна має паритетний характер - якщо ми стріляємо, то вони обов'язково будуть стріляти. Тому багато хто не стріляє не тому що в них наказ не стріляти, а тому, що не хочуть відповіді. Одна справа - мати два-три автоматних обстріли за ніч, а інша справа - чекати два-три дні, коли вони накопичують сили і почнуть ображати тебе. Тому намагаються не чіпати.

На 500 кілометрів фронту обов'язково знайдеться якийсь запопадливий командир, який хоче результату. Він жене їх на забій, захоплення, перезахоплення, несемо втрати. Або в нас якийсь запопадливий командир, який вирішує завдати поразки, чекаємо, за три дні вони накопичують сили і б'ють по нас. Так там все й рухається. Шахова логіка: вони хід - ми хід. Бувають вдалі і невдалі ходи для нас. У них перший напіввдалий епізод на 12 наших таких, а "зрада" така, ніби вони нас вже тридцять разів захопили, а ми жодного разу. Йде конкретний інформаційно-психологічний супровід і розганяється страшна "зрада", а нам потрібно утриматися і не розганяти цю "зраду". Якщо ми будемо на кожен невдалий епізод так кричати, то воювати ми будемо ще дуже довго. Суспільство, яке морально розкладає саме себе, буде нести ще більші втрати.

Насправді ситуація така, що бойові порядки військ та суспільство перенасичені інформаційними засобами - у кожного в кишені по смартфону та соціальній мережі, тому навіть командир взводу стає політичною фігурою. Наприклад, під час Другої світової політичною фігурою був командир армії, а зараз - командир взводу. І коли йде засідання "Великої двадцятки", до країни прибувають держсекретар США Рекс Тіллерсон і генсек ООН Антоніу Гутерріш, є міжнародні рамки, які треба тримати. Під це оголошується перемир'я з нашого боку - Україна виглядає хорошим позитивним героєм, а Росія, якщо вона стріляє, виглядає поганою. Коли який-небудь командир взводу або героїчний доброволець вирішує стріляти невчасно, то потім отримують наші дипломати, які будували картковий будиночок для того, щоб підштовхнути важливі рішення для України. І все, що будували дипломати, гучно валиться. В сучасних умовах, якщо ми хочемо виграти війну, наші дії, всього суспільства, мають бути узгоджені: від вищої дипломатії і солдатів на фронті до реакції у соціальних мережах. А то виходить, що солдати воюють, дипломати - будують архітектуру міжнародної підтримки, а ми ганяємо по мережах "зраду".

Алексей Арестович, військовий експерт, спеціально для "Апостро

Ситуація в РФ під час війни з Україною

Крим вже не допомагає Путіну, в Росії назріває буря - приватна розвідка США

Молоде покоління вже не задовольнити байками, що Путін врятував Росію з хаосу 90-х

 Владислав Кудрик Вівторок, 4 липня 2017

Молоде покоління вже не задовольнити байками, що Путін врятував Росію з хаосу 90-х Уряд президента Росії Володимира Путіна починає застарівати Фото: Михаил Глаголев

35photo.ru

Незважаючи на демонстрацію сили президентом РФ Володимиром Путіним, його влада починає застарівати. Росія зіткнулася з небезпечним протестним рухом проти системи Путіна, і він відповів жорстокими репресіями і бадьорими публічними виступами. Послання Кремля прозоре: Путін – сильний лідер і людина з народу. Але ця байка, як і патріотизм, викликаний анексією Криму, починають втрачати новизну, і розплата може замаячити на горизонті. Про це йдеться в матеріалі американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, який є в розпорядженні "Апострофа".

Ще до приходу до влади Володимир Путін і його еліти формували історію російського лідера. Згідно з їхньою версією, під час президентства Бориса Єльцина Путін вивів державу з хаосу, відсунувши подалі групу непокірних політиків. Будучи главою Федеральної служби безпеки (ФСБ), а потім і прем'єр-міністром, Путін осадив норовливі регіони, за допомогою військ придушив заколот на Кавказі. Пересівши в президентське крісло в 2000 році, він консолідував владу, витіснивши незгодних олігархів і повернувши державі стратегічні й прибуткові активи. Путін почав перебудовувати та реорганізовувати військові служби та служби безпеки, перетворюючи їх на ключові інструменти. Він очистив політичну систему від нелояльних партій і політиків. У цілому під час першого президентства Путіна Росія стала більш сильною і стабільною країною, і повага до нього з боку людей росла. Послання Кремля було зрозумілим: Путін врятував Росію.

Спираючись на створену ним систему і підтримку переважної більшості людей, Путін став грати російськими м'язами на міжнародному рівні. У 2006 році він припинив (тимчасово, - "Апостроф") енергопостачання України і Європи. У 2007 році Путін виступив з агресивною промовою на Мюнхенській конференції з безпеки в Німеччині, засудивши глобальне панування США і їх "надмірне застосування сили". Незабаром Росія вийшла з Договору про звичайні збройні сили в Європі, а наступного року РФ вторглася в Грузію. Кремль давав сигнал, що Путін відновив міць і положення Росії в світі.

Але повернення Росії на глобальну арену зустріло сильний опір з боку Заходу і багатьох колишніх радянських держав. Захід протидіяв, втручаючись в російські справи; в Україні спалахнули протести і конфлікти; Сполучені Штати і Європейський союз ввели санкції; НАТО розгорнуло свої сили біля кордонів Росії. Кремль відповів націоналістичною і патріотичною риторикою, що згуртувала росіян навколо Путіна, який представлявся захисником батьківщини. Цей патріотизм досяг найвищого ступеня під час анексії Росією українського Криму.

Пісенька застаріла

Зараз цей посил починає валитися, оскільки Кремль і Путін зіткнулися з безліччю криз. Захід зробив ставку на економічний тиск, і Росія впала в рецесію через низькі ціни на нафту. Російські еліти вважають, що вони втрачають гроші й мають менше можливостей для помітного споживання. Зменшення "пирога" спричинило боротьбу за владу, гроші і активи, що створило для Путіна небезпечну ситуацію, адже серед своїх вірнопідданих він вибирає того, хто досяг успіху або вижив. Російського народу рецесія торкнулася більше, ніж держави і її еліти. Безробіття, невиплата зарплат зростають, як і рівень бідності. Після відповідних російських санкцій вартість продуктів різко зросла. Більшість середньостатистичних і малозабезпечених росіян витрачають половину своїх доходів на харчування.

Під час попередніх економічних і соціальних криз за Путіна Кремль закликав країну згадати безлад 1990-х років часів Єльцина – лякаючу для росіян перспективу – і побачити, що остання криза була не такою вже поганою. Але меседж міг вичерпати себе, оскільки в Росії відбулася зміна поколінь. Близько чверті росіян народилися після розпаду Радянського Союзу, і ті, хто зараз в підлітковому віці або кому лише недавно перевалило за 20, знають лише Путіна як свого лідера. Спогади про хаос 1990-х років і ідея про Путіна як спасителя починають танути.

У той час, як старий наратив здається порожнім значній частині цього нового покоління, більшість молодих людей не є антипутінськими або дико ліберальними, але вони хочуть мати різноманітну політичну систему.

Лідер опозиції Олексій Навальний скористався зростаючим рухом незадоволеної молоді завдяки своєму меседжу про боротьбу з корупцією, яка має включати реформування політичних структур, очищення уряду, забезпечення економічної підтримки і легітимність виборчої системи. Навальний створює платформу для того, щоб повести за собою нове покоління, десятки тисяч представників якого приєдналися до протестів 12 червня в 150 містах Росії. Більшість демонстрантів були молодими людьми. Їх розворушили соціальні мережі, які Кремль з усіх сил намагався контролювати.

Десятки тисяч людей приєдналися до протестів 12 червня в 150 містах Росії Фото: Євген Фельдман для проекту "Це Навальний"
Влада і піар

Реакція Кремля на зростаючий опір була подвійною. По-перше, вона стала креативною за рахунок публічного іміджу Путіна. Сприйняття російського президента в останні тижні вміло розгорнули не тільки для росіян, але й для всього світу. По-друге, Кремль вхопився за владу мертвою хваткою.

Для цього Путін продовжує переводити керівництво Росією в глибоко самодержавну модель, залежну від його особистої влади. Він створив свою власну гвардію з 400 тис. надлояльних солдатів (Національну гвардію Росії, – "Апостроф"), які йому безпосередньо підпорядковані. Держдума РФ ухвалила драконівські закони, які розглядають дисидентів як терористів і значною мірою регулюють соціальні медіа та комунікації. Путін позбувся деяких представників найвпливовіших еліт в Кремлі. Майже тисячу осіб затримали в Москві і Санкт-Петербурзі під час нещодавніх протестів. Росія також не відмовляється від свого напруженого протистояння з Заходом. Кремль, як і раніше, підтримує військове втручання в Сирії і Україні, нарощує збройні сили вздовж своїх кордонів, продовжує поширювати пропаганду та дезінформацію і псує переговори з таких гарячих питань, як Північна Корея.

Одночасно Путін почав незвичайний рекламний тур за кілька місяців до того, як він піде на переобрання, намагаючись сформувати більш позитивну і правдоподібну думку про себе. 10 травня він запросив західних журналістів подивитися, як грає в хокей на льоду. Перед цим він дав несподіване й незвичайне інтерв'ю CBS News, сміючись над звинуваченнями у втручанні у вибори в США та участю у звільненні директора ФБР Джеймса Комі. У цей час міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і посол РФ в США Сергій Кисляк зустрічалися з американським президентом Дональдом Трампом у Білому домі, незважаючи на шквал звинувачень у втручанні Росії в американські вибори. Російські дипломати випромінювали тепло і посміхалися. Крім того, схоже, що єдиним фотографом в кімнаті був співробітник російських державних ЗМІ, так що Росія могла сформувати сприйняття тієї зустрічі.

Путін запросив західних журналістів подивитися, як він грає в хокей на льоду Фото: kremlin.ru

Путінський медіа-тур для Заходу продовжився за кілька тижнів. Путін на початку червня дав інтерв'ю журналістці NBC Мегин Келлі на полях найбільшого в Росії економічного форуму в Санкт-Петербурзі. Багатьом Путін здався чарівним, коли викладав причини, із яких Росія нібито не є тим злом, яким її малює американська преса.

Але найбільш значною подією став документальний фільм у чотирьох частинах американського режисера Олівера Стоуна, який за більш ніж три роки провів з Путіним кілька інтерв'ю. "Інтерв'ю Путіна" стали рідкісною можливістю зазирнути під путінські покрови. Як правило, його особисте і професійне життя залишаються за кадром, за винятком тих рідкісних випадків, коли висвітлення організовано самим Путіним. Стоун мав близький доступ до Путіна, хоча і на умовах президента. Путін спритно переказав історію холодної війни з точки зору Москви, побіжно натякаючи на агресію США проти СРСР. Говорячи про Сполучені Штати, він використовував слово "партнер", демонструючи бажання Москви працювати з Вашингтоном, який того не хоче.

Документальний фільм здобрений кадрами того, як Путін керує, робить вправи, грає у хокей, їздить на конях, розповідає про онуків і жартує над Стоуном – що в результаті олюднює фігуру одного з найбільш багатих і корумпованих представників світових еліт. У інтерв'ю Путін спробував уявити Росію частиною всесвітньої історії, показати, що країна та її народ відіграють у світі вагому роль. Історія повторюється

Об'єднуючи образ сильного лідера з чаруючим і відкритим посилом, Путін прагне продовжити життя своєї адміністрації. Він не готовий найближчим часом відмовитися від влади, і у нього немає плану щодо наступності влади в осяжній перспективі. Подвійний меседж залишає Кремлю простір для маневру, щоб змінити тактику, коли це буде необхідно. Кремль не сліпий, він бачить виклики, що виникають навколо нього: зміну поколінь, зростаючий протестний рух, боротьбу між кремлівською елітою, застійну економіку і західний тиск.

Росія зіткнулася з аналогічними проблемами в 1905 році за царя Миколи II і в епоху генерального секретаря Леоніда Брежнєва у 1964-1982 роках. Обидва режими трималися у владі протягом десятиліття після їх криз, коливаючись між репресіями і поступками. Але в обох випадках у Москви не вистачало опцій, вона запускала реформи, які порушували систему. Наразі проблем недостатньо, щоб зламати путінську адміністрацію, але назріває буря.

Владислав Кудрик