27-го листопада ц.р. виповнився місяць, як вийшов сигнальний номер моєї нової книги, озаглавленої «Не проспімо, браття, ВОЛЮ». Ось усю цю безповоротно неповторну пору, не помічаючи ні заморозків, ні першого снігу, живу начебто в затишній ванні, бавлячись милими І пригожими словечками присвят майбутнім власникам книг, водночас із жахом спостерігаючи за тим, як швидко меншає, просто таки міліє гірка затиснених цупкими палітурками видання моїх приватних думок, помислів, мрій, розпростертих по...

Читати далі...