Вчора, 7 листопада, був день народження однієї високоосвіченої, інтелігентної та напрочуд обдарованої людини. Цей дядько чудово грав на роялі (особливо, як писали його друзі, любив Шопена) та читав в оригіналі німецьких та французьких філософів. Він отримав від більшовиків 4-й в історії орден Бойового червоного знамені та звільнив від денікінців Маріуполь. Він перемагав війська, значно більші числом від тих, які мав під своєю командою, бо став винахідником перших в історії сил швидкого реагування.

Більшовики його зрадили, причому не лише на полі бою, а й в історичному розрізі: по-перше, підчистили документи, аби його орден ніде не "світився", а по-друге - вже після смерті нацькували на нього цілу кодлу савєцкіх пісатєлєй і поетов, які перетворили його образ на образ бандюка-невігласа, вбивці та, як сказали би сьогодні, тітушка. В цьому взяли участь такі гіганти, як Алєксєй Толстой, Сєргєй Єсєнін та Константін Паустовскій - всі вони обсирали цю людину, як тільки могли, так що наступні покоління уявляли собі цю постать лише з їх белебні, яка увійшла до шкільних програм.

Ну, ви вже зрозуміли, про кого йдеться.

Дід Панас ©