Чого ти хочеш моя земле ?

Як хочеш миру -  не війни,

То ненависть ти зупини,

Людей прости, гнівивших Бога :

Дай жити всїм, то й нам дадуть.

Знай : мир – найкраща перемога,

Лиш мертві сраму не імуть.

За що воюєш , моя земле?

За що горять твої міста,

Невбереженнії без Бога?

І звідки  просиш допомоги?

І хто тобі її подасть?

Ти ще воюєш , моя земле ?

За що вмираєш ти в синах?

Розкольники в твоїх церквах

Твоїх дітей без Бога христять

Ти свій церковний топчеш стяг-

На ньому Бог. І Він не плаче.

Покаємося й знов пробачить,

 І примиритись допоможе

Бо православна віра- Божа-

Спасе  та захистить не раз.

В мою страну войну втащили как когда-то в Трою,

Прошли тысячелетья , а народ не поумнел;

Живет среди надуманных героев,

Которые чуть что – и не у дел.

Кого и кто и где и что взрывает- непонятно,

Как не совсем  понятно и зачем .

Рассудка в головах все реже пятна-

Больным не доказать расхожих теорем.

Лавина страха и непонимания,

Наживы и корысти , и беды

Смывает доброту до зверского отчаянья

Чтоб мира не хотел никто - ни я , ни ты.

Из года в год в ярме войны чернея ,

Из расы белых  в расу серых превращаясь,

Палим из всех орудий по своим медеям