хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «синдром відмінниці»

Позбуваємось синдрому відмінниці

Нам подобається чути добрі відгуки про наши успіхи, та для когось це показник своєї оцінки.  Всі прагнення спрямовані, аби задовільнити тих, чия думка   для нас найважливіша. Коли завдання виявляється надто складним, приходить острах: "А що, як хтось залишиться незадоволеним?". Безсонні ночі, постійні переймання та переробки... Така старанність може зіграти злий жарт. Не варто залежати від стороньої думки: оберіть власні критерії, аби зрозуміти, наскільки ви впорались. Заведіть перелік очікувань - власних, друзів, рідних, шефа тощо. Раптом що піде не так - ви завжди зможете відстояти своє рішення.
Більш за все зусиль докладають ті, хто має багато справ. Такі люди витрачають час та сили, аби владнати все. Розставте пріоритети: більш важливішим є завершити роботу, аніж планувати відпустку. Ідеал недосяжний, але від результату нас віддаляє плутанина між такими поняттями як " ідеал" та "мета". Метою може бути робота в конкретній компанії з бажаною заробітною платою, а ідеалом - робота, що до вподоби та з коротким робочим днем. Треба навчитись розрізняти ці поняття: випишіть всі ваші прагнення, а після цього розподіліть на "ідеал" та "мету". Перелік ідеалів відкладіть, та пропрацюйте список "мета". Ви помітите, що бажаний ідеал досягнутий.
Дехто намагається зробити ідеальним кожен свій крок до кінцевого результату. Це - перфекціоністи. Можна оплакувати "добре", а не відмінно виконану роботу. Та не простіше й легше звикнути до думки, що світ сам по собі не є ідеальним. Про яку довершеність йдеться, якщо навіть наші обличчя мають легку диспропроцію?
Ви надто вимогливі до себе? Спробуйте навчитись оцінювати власну працю трохи м'якіше. Замість критеріїв "відмінно" ("погано") психологи радять використовувати проміжні: "добре" (непогано"), "нормально". Світ не рухне, якщо ви зробите дещо "непогане", а не "чудове", та й доведеться докласти менше зусиль.
Коли ми вміємо поратись з невдачами, ми надаємо надмірне значення справам та докладаємо зайвих зусиль при їх виконанні. Прагнемо найкращого результату, а насправді намагаємось уникнути провалу та зберегти душевну рівновагу й спокій.
Зізнайтесь собі, що в певних питаннях ви не експерт. Якщо не маєте вибору - залучіть до справи професіоналів, та навчиться розділяти з ними обов'язки.