[Приєднана картинка]Зізнаюсь в істині сумній: Ти відіснилася мені. Хоча які вже в мене сни ті… Не снишся навіть в них мені ти. Хто я тобі тепер, спитати: Колишній твій? Знайомий? Брат твій? Ні те, ні друге, ані третє… Хоч кажеш: любиш ще мене ти. Чи не мене — колишніх нас. І в цьому істина сумна. Бо де вони — оті літа, Куди лиш пам’ять доліта, Куди повік нам не дійти, Де хлопчик я й дівчатко — ти? І перші чисті почуття. …Своє — у кожного життя. А що було — давно в...

Читати далі...