Жив був Бах. Була в него скринечка невеличка, накштал сонечка, з коштовного та не дуже камiнння. Дивовижно гарна, але холодна, хочь i магiчна. Одного темного, як завжди, дня, Бах вiдчув що йому чогось забракло. Взяв вiн свою скриньку та вiдчув ще бiльший холод. Тодi вирiшив вiн вдихнути тепло в скриню. Вiями повiв та подумав: - хай стане вона теплою. Так i сталося. Але трохи занадто нагрiв. Скринька зiрвалась, луснула та разлетiлась скрiзь рiзнобарвним маревом. Так велика раса плямистих ...

Читати далі...