Жив був Бах.
Була в него скринечка невеличка,
накштал сонечка, з коштовного та не дуже камiнння.
Дивовижно гарна, але холодна, хочь i магiчна.
Одного темного, як завжди, дня, Бах вiдчув що йому чогось забракло. Взяв вiн свою скриньку та вiдчув ще бiльший холод. Тодi вирiшив вiн вдихнути тепло в скриню. Вiями повiв та подумав: - хай стане вона теплою. Так i сталося. Але трохи занадто нагрiв.
Скринька зiрвалась, луснула та разлетiлась скрiзь рiзнобарвним маревом.
Так велика раса плямистих сонечок повернуло життя у Всесвiт.