І тихим шепотом мене бентежив,
Він всі думки мої як павутину рвав.

Сьогодні він прийшов, як завжди, нерозгаданий,
І так ніхто мені ще не співав,
Так не тривожив серце серенадами,
І так ніхто мене ще не кохав.

А я не знала, що йому сказати,
Він моє серце запалив вогнем...
І так запрошував в свої палати,
Він звався теплим весняним Дощем!..