хочу сюди!
 

Наталя

42 роки, лев, познайомиться з хлопцем у віці 38-48 років

Замітки з міткою «відпочинок»

Королівський палац Казерта

Королівський палац Казерта є колишньою королівською резиденцією в Казерте, побудований для Бурбона короля Неаполя. Один з найбільших будівель, побудованих в Європі в 18 столітті. У 1997 році палац був включений ЮНЕСКО до Всесвітньої спадщини.














Червоногородський замок


В Тернопільській області посеред мальовничого пейзажу  урочищі Червоне поблизу села Нирків стоять руїни колись величного замку. Червоногородський замок – це оборонна споруда,  яку у першій половині XIX століття перебудовано у палац. На крутому пагорбі посеред глибокої котловини ріки Джурин, на якій  знаходиться гарний водоспад.
Уперше Червоногород згадується у хроніках  у IX столітті. До XIII століття у Червоногороді існував замок (дерев’яний), згадуваний як предмет суперечок між князями Київської Руси. З пеерходом земель до Лтиви  брати Корятовичі зміцнили замок, а у 1331-ому році в місті закладали монастир домініканців.  В 1434 р. Червоногород отримав статус королівського міста, а у 1448-ому – Магдебурзьке право. 


Виставка Юрія Мельничука


Виставка до 50-літнього ювілею знаного в Україні та за її межами дослідника української народної вишивки, невтомного її популяризатора Юрія Мельничука являє собою своєрідний творчий доробок з робіт майстра, робіт його творчої майстерні з виготовлення ляльок у народному вбранні та зразків автентичного традиційного українського шитва з його збірки. Це – вишиті рушники і сорочки, чоловіче та жіноче вбрання різних історико-етнографічних регіонів України.
 
 
Розпочиналося все у 1992 році, коли Юрій Мельничук разом із друзями-однодумцями започаткував молодіжний творчий гурт «Цвіт», поставивши собі за мету відродження давньої української народної вишивки. Цього року виповнюється також 20 років з часу присвоєння йому звання майстер народного мистецтва з вишивки, і вже 18 років праці в Музеї Івана Гончара, з них 13 – завідувачем сектору «Тканини» і останні 5 років заступником Генерального директора з науково-фондової роботи. Деталі тут

Поради при виборі намету

Одним з найважливіших факторів під час вибору намету є його вага. Оптимальним для піших походів вважається 1,1 кг на одну людину (3-х місна приблизно повинна важити 3,3 кг). Більш легкі намети коштують значно дорожче.

Шви намету повинні бути проклеєні або проварені. Особливу увагу потрібно звернути на якість кутових і силових швів.

Штурмові розтяжки можна не закріплювати в безвітряну погоду. Детальніше тут
дпо

Печера Баламутівська

Печера Баламутівська — карстово-спелеологічна печера.

Печера розташована на північно-східній околиці села Баламутівка (Заставнівський район, Чернівецька область).

Загальна довжина порожнини складає 263 метри, площа – 457 м кв, об’єм -1272 м куб.

Висота розміщення печери 200 метрів над рівнем моря, та 70 метрів вище рівня Дністра.

Вхід у Баламутівську печеру розташований у верхній частині правого схилу долини Дністра. Вхід до печери – великий грот висотою 7 метрів, ширина - 20 метрів, довжина - 15 метрів. Дно грота вкрите гіпсовими брилами. Детальніше тут 

Петриківський розпис



До нематеріальної частини спадщини ЮНЕСКО в Україні внесли так званий Петриківський розпис. Про його колорит та стилістику чув певно кожен українець. Петриківським  розписом прикрашають різний  дерев’яний посуд, скриньки для коштовностей,  фарфорові вироби, дитячі  іграшки чи сучасний одяг. Витвори майстрів декоративного  мистецтва вражають своєю автентичністю та неповторним виконанням. ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ

Про Коломию


В даний час найстаріша споруда в Коломиї, це дерев'яна церква Благовіщення з XVI століття. Колись, давно, стояв там український монастир, тепер від нього не залишилося ні сліду, хіба спогади і те, що саму церкву називають іноді "монастирською". Неясно, коли її будували, але збереглися в ній метрикальні документи з 1730 року.  Де тальніше тут

Слобожанська писанка


В кінці XIX ст. вчені зіткнулися лише з залишками писанкарства, яке безумовно існувало на Слобожанщині з дуже давніх часів. Це був час відродження українства, коли видатні вчені, письменники, композитори зрозуміли, що треба збирати та зберігати пам'ятки матеріальної та духовної культури свого народу.  Писанки колекціонували і самі вміли їх писати майже всі вчені-народознавці, етнографи, фольклористи, літератори, художники: Дмитро Багалій, Гнат Хоткевич, Микола Самокиш, Сергій Васильківський, Ілля Рєпін.  Детальніше тут

Історія створення писанки


"Се бо Дажбо створив нам овейце, що є світ-зоря, яка нам сяє. І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу, аби тая удержана була..." (Книга Велеса)
 
Ще з незапам’ятних часів у міфопоетичних традиціях багатьох світових культур яйце було найдавнішим символом життя. Саме його вважали прообразом світового, космічного овейця, з якого зродився Всесвіт. Одна половина овейця стає небом, інша – землею, а жовток – сонцем. Звідси його обожнювання та надзвичайне звеличування у наших Предків. Детальніше тут

Оборонне підземне містечко (Коростень)


Оборонне підземне містечко розташоване в міському парку. Побудував його знаменитий генерал Карбишев в 1937 році. Тут невеликий гарнізон майже місяць тримав оборону проти німців під час Другої світової війни. Старожили розповідають, що увійти до підземелля фашисти змогли тільки після того, як застосували якісь гази. Це було порушенням діючих на той час правил ведення війни, тому що тоді між Москвою і Берліном діяла досягнута за посередництва Швейцарського Червоного Хреста джентельменський домовленість про те, що фашисти не застосовують гази, а радянські війська не використовують горючих речовин типу напалму в реактивних мінах Катюш. Детальніше тут