Їду вчора у маршрутці, не сильно заповненій. Їхати треба далеко. Тепленько так - душа радіє. не сідаю, щоб не пітніти від крісла і суконьку не пом'яти. Через дві зупинки заходить МЧ віку чуть більше за мене, симпатичний, високий стає неподалік від мене.На наступній зупинці заходять ще люди, він автоматично підсовується до мене. Згодом відчуваю його легку долоню на своїй сідниці. Скромно, швидко незамітно (чи помітно - байдуже) і надзвичайно лагідно. Це мене збуджує..Він чекав на мою реакцію - я ...

Читати далі...

Сьогодні цілий день каталася у громадському транспорті по Києву. Штук 8 чи 9 маршруток змінила.Давно того не робила, тож їхала і все думала: ну що ж змінилося?І тут прийшло прозріння: жодного разу я не почула, щоб у водія по радіо грав блатняк Також водії всі чемні і посміхаються. Приємно - жуть. Не знаю, чи самі зрозуміли, чи влада пошепки заборонила тюремну музику та нечемність - але їздити стало комфортніше. А може, ми всі - водії та пасажири - стали іншими?