хочу сюда!
 

Катюша

30 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-85 лет

Заметки с меткой «ан»

У Кривому Розі звіряче побито спецкора НВ Анатолія Руденка


Особа, яка стоїть навпроти журналіста і правозахисника Анатолія Руденка, якось пообіцяла «віддати своє життя», щоб була свобода слова. Але поки що віддають за цю саму свободу слова українські журналісти…

Напередодні Дня прав людини в Кривому Розі, 9 грудня ввечері, жорстоко побили спецкора «Нашої версії», відомого правозахисника Анатолія Руденка. По-звірячому побили біля під’їзду будинку, де мешкає пан Анатолій. Нападників було двоє, в якості зброї вони використовували залізні прути, якими і били журналіста. В результаті у нього розсічена голова, він втратив багато крові. Лікарі діагностували ще й перелом руки і скроневої кістки. Журналіста-правозахисника в шоковому стані госпіталізували в другу міську лікарню, де і надали медичну допомогу.



Оскільки зловмисники не затримані і є загроза життю Руденка А.П., а правоохоронні органи не здатні забезпечили його безпеку, було вирішено забрати нашого колегу з лікарні в більш надійне місце. Можливо злочинці бажають довести справу до кінця…

Це не перший напад на Руденка. Так, 27 листопада 2014 року його намагалися вбити, таким же способом, також ударили по голові, завдали йому тяжкі тілесні ушкодження.

21 липня цього року, на нього напали з ножем. Подія трапилася біля його будинку в день, коли Руденко з однодумцями пікетували Дзержинський районний суд.


Анатолій Руденко активно займається правозахисною діяльністю. Зокрема, в цьому році він організовував пікети судів і відділків поліції, виступаючи проти корупції в правоохоронних органах.

Нині Анатолій Руденко на громадських засадах допомагає одній зі сторін у судовому позові за спадок криворізького бізнесмена. Друга сторона в справі – колишній співробітник одного з райвідділів поліції Кривого Рогу, а нині – співробітник центрального апарату Національної поліції в Києві.

Після замаху до «НВ» звернулась Фролова Людмила Миколаївна:

«Я, Фролова Людмила Миколаївна, подаю заяву в Жовтневий (Покровський) РВ КМУ м. Кривого Рогу. По факту замаху на вбивство мого представника Руденка Анатолія Петровича, якому в судовому засіданні 01.12.2016 року в Жовтневому районному суді у судді Ваврушак були прямі погрози від Москаленка Олега, який неодноразово погрожував зі своєю сестрою, Леміш Руженою Леонідівною, працівником поліції, на теперішній час підполковником поліції, яка є старшим слідчим в особливо важливих справах м. Києва. Скориставшись тяжкою хворобою онкологічно хворого Фролова Володимира Ілліча (4-та стадія раку), який був на сильнодіючих наркотичних препаратах, захопила його майно. Справа розглядається у Жовтневому районному суді вже 7 років. Об’єкти померлого Фролова В.І. кришуються поліцією та податковою інспекцією. Захопленими об’єктами – магазин на вул. Тухачевського, 6 та перукарня «Європа» на вул. Товстуновського, 2/12 – користуються Олег Москаленко та Тетяна Москаленко (родичі Леміш Р.Л).

09.12.2009 року Руденко публічно оголосив ці факти органам влади. Повідомляю вам, що попереднім адвокатам, які вели справу у Жовтневому районному суді та з якими було укладено договір по захисту Фролова Є.В (сина) у суді, погрожували фізичною розправою.



Адвокат Чернеш Дмитро Сергійович, вулиця Курчатова, 7/3 повідомив, що до нього в адвокатську контору приїхали на чорній «Волзі» Олег Москаленко та Ружена Леміш та погрожували йому за те, що він представляє інтереси Є.Фролова.



Наступний адвокат, Пупишев Микола Олександрович, який надавав правову допомогу у суді та представляв інтересери Фролова Є.В., зник з усіма документами. Про це було повідомлено в Жовтневий РВ. Копія заяви додається.




Через деякий час, Фролову було підкинуто конверт з усіма документами, які були в адвоката Пупишева та записка, надрукована на його машинці.

Це я стверджую, тому що раніше подані від нього заяви були надруковані таким самим шрифтом. Орфографія та пунктуациія автора збережені: «В начале декабря ко мне подходили трое мужчин спортивного телосложения. Требовали, с серьёзными угрозами, что бы я прекратил какое-либо общение с Фроловыми. Следят за мной, проверял. Я имею детей, семью, бизнес… Я не могу рисковать этим ради 3 тыс. грн., тем более, что некоторые неприятности относительно Вашего дела со мной уже случились. Надеюсь, что Вы меня поняли».

Це має пряме відношення до справи, яку на даний момент веде Анатолій Руденко. Москаленко погрожував мені, Фроловій Людмилі Милолаївні, про що я повідомляла Жовтневий райвідділ поліції, на що мені була надана наступна відповідь:

 

Днями Руденко, мав зробити розсилку інформації по цій справі в ЗМІ.

Хто саме стоїть за нападом на Анатолія Руденко, достеменно невідомо. Охочих помститися безкомпромісному журналісту-правозахиснику є досить багато, особливо в умовах впевненості у безкарності. Адже жодний напад на Руденка так і не був розкритий поліцейськими.

Джерело:

Люди смогут жить по тысяче лет

Британский специалист уверен, что медицина сможет победить старение. В обозримом будущем люди смогут жить по тысяче лет. Как сообщает РИА Новости, в этом уверен геронтолог из Великобритании Обри ди Грей.

По словам ученого, уже родился человек, который доживет до 150 лет. А тот, кто достигнет возраста библейских старцев, будет, как заявил ди Грей, моложе первого долгожителя не более чем на 20 лет.

Читать далее...

Хатуль мадан

  • 25.03.10, 19:45
  • ан
Речь о тех временах, когда русскоговорящих интервьюеров в израильских военкоматах еще не было, а русские призывники уже были. Из-за того, что они в большинстве своем плохо владели ивритом, девочки-интервьюеры часто посылали их на проверку к так называемым "офицерам душевного здоровья" (по специальности - психологам или социальным работникам), чтобы те на всякий случай проверяли, все ли в порядке у неразговорчивого призывника. Кстати, офицер душевного здоровья - "кцин бриют нефеш" - сокращенно на иврите называется "кабан". Хотя к его профессиональным качествам это, конечно же, отношения не имеет. Офицер душевного здоровья в военкомате обычно проводит стандартные тесты - "нарисуй человека, нарисуй дерево, нарисуй дом". По этим тестам можно с легкостью исследовать внутренний мир будущего военнослужащего. В них ведь что хорошо - они универсальные и не зависят от знания языка. Уж дом-то все способны нарисовать. И вот к одному офицеру прислали очередного русского мальчика, плохо говорящего на иврите. Офицер душевного здоровья поздоровался с ним, придвинул лист бумаги и попросил нарисовать дерево. Русский мальчик плохо рисовал, зато был начитанным. Он решил скомпенсировать недостаток художественных способностей количеством деталей. Поэтому изобразил дуб, на дубе - цепь, а на цепи - кота. Понятно, да? Офицер душевного здоровья придвинул лист к себе. На листе была изображена козявка, не очень ловко повесившаяся на ветке. В качестве веревки козявка использовала цепочку. - Это что? - ласково спросил кабан. Русский мальчик напрягся и стал переводить. Кот на иврите - "хатуль". "Ученый" - мад'ан, с русским акцентом - "мадан". Мальчик не знал, что в данном случае слово "ученый" звучало бы иначе - кот не является служащим академии наук, а просто много знает, то есть слово нужно другое. Но другое не получилось. Мальчик почесал в затылке и ответил на вопрос офицера: - Хатуль мадан. Офицер был израильтянином. Поэтому приведенное словосочетание значило для него что-то вроде "кот, занимающийся научной деятельностью". Хатуль мадан. Почему козявка, повесившаяся на дереве, занимается научной деятельностью, и в чем заключается эта научная деятельность, офицер понять не мог. - А что он делает? - напряженно спросил офицер. (Изображение самоубийства в проективном тесте вообще очень плохой признак). - А это смотря когда, - обрадовался мальчик возможности блеснуть интеллектом. - Вот если идет вот сюда (от козявки в правую сторону возникла стрелочка), то поет песни. А если сюда (стрелочка последовала налево), то рассказывает сказки. - Кому? - прослезился кабан. Мальчик постарался и вспомнил: - Сам себе. На сказках, которые рассказывает сама себе повешенная козявка, офицер душевного здоровья почувствовал себя нездоровым. Он назначил с мальчиком еще одно интервью и отпустил его домой. Картинка с дубом осталась на столе. Когда мальчик ушел, кабан позвал к себе секретаршу - ему хотелось свежего взгляда на ситуацию. Секретарша офицера душевного здоровья была умная адекватная девочка. Но она тоже недавно приехала из России. Босс показал ей картинку. Девочка увидела на картинке дерево с резными листьями и животное типа кошка, идущее по цепи. - Как ты думаешь, это что? - спросил офицер. - Хатуль мадан, - ответила секретарша. Спешно выставив девочку и выпив холодной воды, кабан позвонил на соседний этаж, где работала его молодая коллега. Попросил спуститься проконсультировать сложный случай. - Вот, - вздохнул усталый профессионал. - Я тебя давно знаю, ты нормальный человек. Объясни мне пожалуйста, что здесь изображено? Проблема в том, что коллега тоже была из России... Но тут уже кабан решил не отступать. - Почему? - тихо, но страстно спросил он свою коллегу. - ПОЧЕМУ вот это - хатуль мадан? - Так это же очевидно! - коллега ткнула пальцем в рисунок.- Видишь эти стрелочки? Они означают, что, когда хатуль идет направо, он поет. А когда налево... Не могу сказать, сошел ли с ума армейский психолог и какой диагноз поставили мальчику. Но сегодня уже почти все офицеры душевного здоровья знают: если призывник на тесте рисует дубы с животными на цепочках, значит, он из России. Там, говорят, все образованные. Даже кошки.

http://neivid.livejournal.com/287773.html 

там ещё много смешного