Антирецензія.

Чому потрібно дивитись "Хмарний атлас".

1 Бо це режисерська робота Т. Тиквера.
2 Бо це сумісна робота Вачовські і Т. Тиквера.
3 Бо це сумісна робота багатьох цікавих акторів сучасності з вищезазначеним режисерами.
4 Бо це блокбастер і гарна казка.
5 Бо ця стріічка за одноіменним твором Девіда Мітчелла, що отримав "Букера" і тому подібне...
6 Бо стрічка про кохання, а воно тут зафільмовано, як ніде інше.
7 Бо стрічка про невід*ємність співіснування всього сутнього.
8 Бо, нарешт,і треба відпочити від політики і помріяти про...
9 Бо, нарешті, треба відпочити від брудної політики і насолодитись чистотою штучних  ідей гуманізму.
10 Бо, нарешті, маємо нагоду переконатись, що цінності людстваі - кохання, вірність, віра, людяність, духовність - залишаться і далі прикметами людства.
11 Бо це розумне кіно, майже, без ханжества.*



Чому не варто дивитись.
1 Бо підіймає тему всесвітньої революції до абсолюту. А це ми вже десь бачили.
2 Бо маємо картину агонізуючого у майбутньому людства.
3 Бо занадто банально відмовитись від побутового "людожерства" після перегляду гарного кіно.
4 Бо не люблю Солженіцина.
 5 Бо, нарешті, впроваджується утопічна ідея усвідомлення людини, як частини свідомості людства
6 Бо неважко втратити відчуття реальності.
7 Бо, насправді, сильне суспільство за розкладу племені і сім*ї можливе лише за  існування сильної зовнішньої загрози (інопланетяни?).
8 Бо неважко зрозуміти, що якщо у більшості епізодів стільки ж мерців, скільки і тих, хто вижив, а мова йде про людожерство і вбивство (і не тільки стосовно маорі), то не варто чекати наближення кінця світу від майя.
9 Бо це кіно може спонукати вас до примноження знань, що в свою чергу примножують... (ваш варіант).
10 Бо невірно, що ми не хазяї власного життя. Це відбирає надію на зміни. ми залежимо один від одного настільки, - настільки, відчуваємо себе незалежними. Ми хазяї нашого життя.
12 Немає іншої землі. Ми зустрілись тут і зараз аби творити себе у майбутньому. (З неіснуючої книги буття сучасної людини).
13 Бо йдеться про припинення ілюзії еволюціїї (у дарвіністському розумінні).

* Дійсно, майже без ханжества. Мене, навіть, не "вивертає" від перегляду одностатевого кохання. Стать тут ні до чого.
Картина демонструє тоньший підхід, що тут майже підноситься над проблемою статі. (Вона одна і в голові). Це відбулося через геній Вачовські. Проблематику їхньої творчості розглядати тут не буду. Додам, що вихід за межі дискусії всього. що ми пов*язуємо зі статтю визначає: або примноження духовності (до меж святості), та/або просто відсутність статевого потягу (вихід з циклу народження-смерть-нарождення).