Зателефонував з Києва знайомий. Закрутився я, і пропустив погану новину.


В 2009 році я був присутнім на святі повернення Перуна до Києва. Образ, створений народним митцем, на руках було винесено Андріївським узвозом і встановлено біля Історичного музею, там, де колись шумів Перунів Гай.

Жоден християнин при тому не постраждав.

Цей Образ толерантні та лагідні визнавці Христа хотіли знищити неодноразово. Перший рік його охороняли добровольці навіть вночі.Однак, минув час, здавалося, що пристрасті довкола Образу затихли. Київські язичники проводили, нікого не чіпаючи, біля нього свої обряди.

Не маючи змоги діяти відкрито, "настоящі християни" кілька днів тому вночі спиляли Образ і вивезли у невідомому напрямку.

Я взагалі-то спокійний. Але це той випадок, коли хочеться діяти не словами.

Або Ніч Дідів - говорять на Волині. Цієї ночі відчиняється навська брама в волинському лісі, розкриваються врата пагорбів Ірландії, а понад Німеччиною мчить повітрям дике полювання, з легким здивуванням придивляючись індустріальному пейзажу.
Цієї ночі ми маємо відчути присутність далеких предків. Ми забули про них - ще нехрещених, свавільних, відважних. Більше того - ми вже навіть не боїмося їх, і європейські діти, перевдягнувшись привидами, збирають з дорослих жартівливу данину.
Але вони - вони нас не забули. Вони нас пам'ятають, ми бо є їхньою кров'ю та плоттю. І хоча річне колесо, котре йде за сонцем, вказує на Велику Ніч вже не останньої ночі жовтня, а в ніч з шостого на сьоме листопада, предки прийдуть до нас і сьогодні. Прийдуть, бо ми їх кличемо.
Гарбуз з палаючими очима на вікні ірландця, старовинна лампа на підвіконні у німця, свіча на вікні волинського хуторянина - світло вказує пращурам шлях.
Не забувайте про них - нехай вони сядуть до вашого столу. Нехай покладуть долі зброю, знаряддя праці, або приладдя для письма. Нехай усміхнуться вам - вони зовсім не страшні, і це не ніч жаху. Це ніч радісних зустрічей.
Палає вогнище Самайну - сім ночей має палати воно...
Тиждень зустрічей з предками - ось що таке Велика Ніч року.
А в вищому світі, світі Богів, красуня Лада перетворюється на мудру стару жінку Макошь. Або, як кажуть прихильники Вікки, Богиня змінює вигляд...
Ця ніч ще традиційно є святом мудрих жінок. В язичницьку давнину назвати мудру жінку відьмою, означало визнати її неабиякий розум. Кожна розумна жінка є відаючою безліч таємниць світу.
Зі святом усіх!