хочу сюда!
 

Татьяна

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «відпустка»

Гуцульська курна хата


Деякі типи народного житла існували віками, зокрема й курна хата. Подекуди в Україні, особливо на Бойківщині, їх можна було бачити ще 20 років тому. Проте, на Гуцульщині сей тип житла зник набагато раніше. Брак достатнього фактичного матеріалу та певні методологічні стереотипи зумовили погляд, що курна хата лише набуток бідних.  Експедиції Музею народної архітектури та побуту України з 1972 року наполегливо шукали на Гуцульщині зразок курної хати, збереженої хай навіть з пізнішими переробками і нашаруваннями, а також збирали відомості про цей тип житла. Це останнє завдання ускладнювалось тим, що активні (віком 70-80 років) інформатори вже не пам'ятали в деталях будови гуцульських курних хат. Детальніше тут


Палац у Мурованих Курилівцях


Муровані Курилівці - це невелике селище міського типу, що знаходиться у Вінницькій області на схилах річки Жван. Місцевість тут дуже мальовнича: спочатку дорога веде в річкові долини, а потім круто піднімається вгору гірським серпантином. Письмові джерела вперше згадують про Муровані Курилівці в 1493 році. Тоді село називалося Чуриловцями, що пов'язано, швидше за все, з ім'ям першого поселенця на цих землях - козаком Чурилою.Сучасна назва населеного пункту була дана Мурованим Курилівцям в XVI сторіччі. Представники древнього роду Курилів, якому належали ці землі, збудували замок на схилах Жвана з місцевого вапняку. При цьому розчин будівельниками не використовувався - вони стикували камені.Фрагменти замку вдалося зберегти до наших днів. Найкраще зберігся кам'яний ескарп з підземними склепінчастими казематами, зведений у XVI столітті. Із західного напільного боку можна спостерігати фундамент і руїни стін замку. Детальніше тут

Острів Хортиця

Хортиця – це найбільший острів на Дніпрі, розташований у місті Запоріжжя, нижче Дніпрогесу. Острів є єдиною історико-культурною та природною пам’яткою, що охоплює період від мезоліту до 20 століття. Хортиця є унікальним природним й історичним комплексом, має довжину 12.5 км і ширину в середньому 2.5 км, займає площу близько 3 000 гектарів – майже 24 км2. Тепер це – Національний заповідник «Хортиця», де знаходяться 63 пам’ятки історії й археології, діють Музей історії запорізького козацтва, історико-культурний комплекс «Запорізька Січ», меморіальні комплекси «Протовче» та «Скіфський стан». Детальніше тут

Бакотський Свято-Михайлівський печерний монастир.

Яскравою перлиною серед монастирів Поділля є  Бакотський Свято-Михайлівський печерний монастир. 
Бакота, що в перекладі з давньоруської означає бажане, чудове місце, є одним з найдавніших населених пунктів подільського краю. Тут на високій білій горі вже в ХІ сторіччі виник чоловічий монастир. Такі духовні осередки завжди були духовною опорою православного люду.... Детальніше тут

Преображенський кафедральний собор у місті Овруч

Місто Овруч - одне з найдавніших міст, розташованих на північній території України. Овруч був заснований на початку IX століття нашої ери на березі річки Норинь. Перші літописні згадки про місто Овруч датуються IX століттям в оповіданні «Повість минулих літ» як «Град Вручий». У місті залишилися руїни фортеці X століття зі збереженими оборонними ровами і валами. За твердженням краєзнавців, місцева поліклініка розташована на місці колишньої царської тюрми, а сучасний овруцький парк стоїть на місці старовинного кладовища.
Білокам'яний Преображенський кафедральний собор у місті Овруч... Детальніше тут

Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»

Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» знаходиться у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині. Територія заповідника охоплює Старе місто, розташоване на півострові в петлі річки Смотрич, прилеглий каньйон Смотрича, Замковий міст, а також – комплекс Старого та Нового замків. На території Старого міста також функціонує Державний історичний музей, а місто знаходиться на території Національного природного парку «Подільські Товтри». Культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському, тобто історичний центр міста та замок, визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.  Детальніше тут

Городницький монастр

Храм Святого Великомученика Георгія Переможця велично підноситься на березі річки Случ серед лісів Полісся, в селищі Городниця (Житомирська область). Тут же, на високому мальовничому пагорбі, розташовується і чоловічий ставропігійний монастир, який був відроджений настоятелем єпископом Городницьким Вікарієм Київської митрополії Олександром. Детальніше тут
 

Пірати Чорного моря

 1  травня в Євпаторії відкрили перший в країні музей, який носить назву «Пірати Чорного моря». Він знаходиться на перетині Приморської вулиці і вулиці Революції. В музеї можна побачити, як розвивалася історія піратства, мореплавання, торгівля між державами, як будувалися морські судна. В колекції експонатів представлені морські археологічні знахідки, піратська зброя, посуд, монети, прикраси, уламки затонулих кораблів, особисті речі моряків і ще багато цікавого.  Детальніше тут

Ринкова площа у Жовкві

Жовква - невелике історичне містечко, де проживають всього 13 000 жителів, але обриси старовинних пам'яток архітектури нагадують туристам про давню велич цього українського населеного пункту. Жовква не є середньовічним містом , вона була заснована лише в 1597 році Станіславом Жолкевським, якому згодом вдалося стати коронним гетьманом і канцлером Речі Посполитої. Вважається, що Станіслав Жолкевський дружив з відомим магнатом Яном Замойським, і тому заснував місто для власної резиденції за аналогією з сусіднім населеним пунктом - Замістям, що належала його приятелю.  Детальніше тут

Червоногородський замок


В Тернопільській області посеред мальовничого пейзажу  урочищі Червоне поблизу села Нирків стоять руїни колись величного замку. Червоногородський замок – це оборонна споруда,  яку у першій половині XIX століття перебудовано у палац. На крутому пагорбі посеред глибокої котловини ріки Джурин, на якій  знаходиться гарний водоспад.
Уперше Червоногород згадується у хроніках  у IX столітті. До XIII століття у Червоногороді існував замок (дерев’яний), згадуваний як предмет суперечок між князями Київської Руси. З пеерходом земель до Лтиви  брати Корятовичі зміцнили замок, а у 1331-ому році в місті закладали монастир домініканців.  В 1434 р. Червоногород отримав статус королівського міста, а у 1448-ому – Магдебурзьке право.