Гублюсь в солодкій глибині,

Жаждиво дихаю тобою.

І безтурботному мені

Так хороше горіти грою...

Безкрая далина ланів

Стає під небом голубою...

Це наші неповторні дні,

Повязані навік судьбою.

Я двері настіж відчиняю -

Туди, де квилять журавлі...

А твої теплі рученята,

Мов неприкаяні жалі....

Ми тільки двоє на землі -

В тобі до краплі розчиняюсь...

Валерій Кулик, травень 2001 року

P.S. Цей вірш дарую А....В..