Гублюсь в солодкій глибині, Жаждиво дихаю тобою. І безтурботному мені Так хороше горіти грою... Безкрая далина ланів Стає під небом голубою... Це наші неповторні дні, Повязані навік судьбою. Я двері настіж відчиняю - Туди, де квилять журавлі... А твої теплі рученята, Мов неприкаяні жалі.... Ми тільки двоє на землі - В тобі до краплі розчиняюсь... Валерій Кулик, травень 2001 року P.S. Цей вірш дарую А....В..