Спроба судової розправи над Юлією Тимошенко стала для мене приводом до роздумів про нашу систему правосуддя, а також підставою для звернення до правового співтовариства.

Слова Макса Вебера «Хто займається політикою, той прагне влади, — чи то влади як засобу, підпорядкованого іншим цілям (ідеальним чи егоїстичним), чи то влади заради неї самої», сказані сто років тому, актуальні й досі. Сам для себе я їх розумію так: існують два магістральні стимули, які приводять людину в політику: це бажання забезпечити власний комфорт і прагнення реалізувати свою програму дій.

Цитаті понад століття, але тільки нещодавно серед наших громадян намітилася тенденція оцінювати «слово і діло» політиків саме за такими прагматичними критеріями. І хочеться комусь чи ні, але з кожним днем ця лінія посилюватиметься. А отже, слід очікувати переформатування політичного поля, бо простий українець висуває нові вимоги, що стосуються не тільки влади, а й політиків, які представляють опозицію.