Небо таке ж порожнє як і я,Небо, усі мої думки у небі,Сірі хмари, але дощ не піде.Тебе! Я вже майже забув тебе,І мені тепер не треба слів,Жовте листя під ногамиВсе скаже за мене!Я завжди пам’ятав, що так і було,Я завжди знав, що так і буде, –Речі ніколи не змінять себе!Я завжди пам’ятав, що так і було,Я завжди знав, що так і буде, –Речі ніколи не змінять себе!Яка тобі різниця куди я йшов?Яке тобі діло до того, що я робив?Я все рівно нічого не знайшов,Там де хотів здобути зоряних скарбів...
Читати далі...