(з батьком) "Я прийшов на цю землю, щоб співати. І хочу, щоб частина мого серця передалася й вам".  [Анатолій Солов'яненко].

Народився 25 вересня 1932 року у місті Сталіно (Донецьк) у шахтарській сім"ї. У 1954 році Анатолій Солов"яненко закінчив Сталінський політехнічний інститут, а у 1978 році, коли вже він був народним артистом СРСР, – Київську консерваторію. Музика для Анатолія Солов"яненка завжди була незмінним дороговказом всього його життя з усіма його успіхами й невдачами. Помер раптово 27 липня 1999.

Повій, вітре, на Вкраїну [Степан Руданський (1834 - 1873)  ]

Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув карі очі, Повій, вітре, опівночі. Між горами там долина, В тій долині є хатина, В тій хатині - дівчинонька, Дівчинонька-голубонька. Повій, вітре, до схід сонця, До схід сонця, край віконця. Край віконця постіль біла, Постіль біла, дівка мила. Повій, вітре, тишком-нишком Над рум'яним, білим личком. Над тим личком нахилися, Чи спить мила - подивися. Чи спить мила, чи збудилась? Спитай її, з ким любилась. З ким любилась і кохалась, І кохати присягалась. Як заб'ється їй серденько, Як зітхне вона тихенько, Як заплачуть карі очі, - Вертай, вітре, опівночі. А як мене позабула І другого пригорнула, То розвійся край долини, Не вертайся з України. Вітер віє, вітер віє, Серце тужить, серце мліє. Вітер віє, повіває, В Україну не вертає. 1856