Так склалося, що для звичайних смертних існує один закон - "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а для особливих категорій громадян - кілька десятків законів, розмір пенсій за якими значно вищий. Фактично солідарна система виконує абсурдні функції з обслуговування касти.

Пенсійна система України

За даними Пенсійного фонду, в 2010 році роботодавці, в тому числі держава як роботодавець, сплатили 106,5 мільярда гривень пенсійних внесків, працівники - 13 мільярдів гривень. За рахунок бюджету для компенсації за спеціальними пенсіями та на покриття дефіциту пенсійного фонду профінансовано 72 мільярди гривень.

З цих коштів виплачено "звичайні" пенсії на 150,5 мільярда гривень, "спеціальні" - на 41 мільярд гривень.

В цілому річні видатки на пенсію 2010 року становили 191,5 мільярда гривень або 18% ВВП та 44% зарплати всіх працівників України. Для порівняння: держбюджет України в 2010 році становив за доходами 240,4 мільярда гривень, зведений бюджет, з урахуванням місцевих бюджетів, - 315 мільярдів гривень.

ЄДИНА реальна причина проведення пенсійної реформи – соціальна справедливість – стала просто пустопорожнім лозунгом пенсійної проформи, на який ніхто не зважає.

Втім, під час останнього виступу Тігіпка прозвучала одна, на перший погляд непомітна, але насправді – фундаментальна теза. На тлі поспіхом згаданого "зменшення навантаження на фонд оплати праці" було проголошено загрозливе "впровадження індикативних зарплат керівників, які встановили собі зарплати по 750 гривень і, бачте, зовсім не думають про свою пенсію". Тому влада, що прагне встановити "соціальну справедливість", візьметься "посилювати відповідальність за нелегальне працевлаштування та зарплати в конвертах". Ця заява просто шокувала. А може знаний економіст і колись успішний бізнесмен Тігіпко і справді не розуміє, чому це в державному секторі середня зарплата сягає 2400 гривень, а у приватному лише 1800?

Що ж, зараз ідеальний час починати фахову, конкретну та професійну дискусію. Давайте розбиратись в об’єкті реформування поки є ще час! 5 хвилин – і всім має стати зрозуміло, чому приватний сектор приховує зарплати (і буде це робити й далі, якщо реформа залишиться в сьогоднішньому вигляді), і чому керівники встановили собі зарплати на рівні прожиткового мінімуму.

Соціальна справедливість для державних чиновників

Отже, державному чиновнику виходити на пенсію – одне задоволення. 10 років безперервного бюрократичного стажу – і маєш собі 90% від зарплати! Не від середньої зарплати по країні, а від своєї зарплати за останній рік.

Якщо згадати, що пенсійні внески складають 35% від зарплати (пам’ятаємо що чиновнику пенсія нараховується у розмірі 90% від останнього заробітку), то державний муж отримує на руки в 2,5 рази більше, ніж він сплатив внесків!

Важливе уточнення – якщо чиновник отримує в 2,5 рази більше, ніж він сплатив внесків, то за нього хтось інший робить ті внески? Приміром, інші платники податків. От і вся солодка чиновницька правда, яку замовчують і не хочуть змінювати реформатори. Напрошується фразочка: слуги народу добряче влаштувалися на його горбі.

Ось як виглядає картина пенсійного накопичення чиновника:

Соціальна дискримінація для звичайних людей

Тепер подивимося на пенсію для решти. Аби отримати право на "нормальну" пенсію, треба попрацювати не менше 25-ти років (чиновнику достатньо 10 років!). Відпрацювавши чверть століття, а іноді і більше, починається найцікавіше: ПІДРАХУНОК.

Припустимо, пропахала людина 33 роки (довше в три рази за держчиновника), враховуючи правило обрахунку пенсії для "пересічного" громадянина, пенсія складатиме 45% від зарплати (у чиновника 90%).

І не просто від останньої зарплати, або найвищої… Людина має знайти "заробітну плату, яка враховується при розрахунку пенсії"! І йдеться зовсім не про зарплату, з якої людина платила пенсійні внески, а ту, яку чиновник-кровопивця згоден враховувати…

Шляхом хитрих математичних маніпуляцій, базою для обрахунку зарплати стає середня зарплата по країні у попередньому році, помножена на дивний коефіцієнт відношення зарплати до середньої зарплати.

Все, на цьому етапі відбулося головне – чиновник-проектант поточної пенсійної системи розірвав прямий зв’язок між зарплатою і пенсією. Звичайно, що для чиновників зв’язок збережений.

Далі все просто, вже середню-попередню зарплату помножують на певний індивідуальний коефіцієнт і отримують ту зарплату, яка "враховується при обчисленні".

Не сумнівайтеся, вона буде обов’язково нижчою ніж ваша зарплата за останні роки роботи. І її помножують (точніше ділять) на коефіцієнт 0,45, який є вдвічі меншим за коефіцієнт чиновника.

Отримуємо що? Зазвичай – "не свою пенсію". І не дивуйтеся, що у більшості притомних громадян виникає закономірне запитання – "а чому це я маю платити гроші нечесній солідарній піраміді, яка не забезпечить мені гідну старість?".

Ось як виглядає картина пенсійного накопичення звичайних людей:

Риторичні висновки

Ось і маємо. При однакових доходах, візьмемо 4000 гривень, звичайна людина матиме пенсію 1400 гривень, тобто рівно стільки ж, скільки вона платила пенсійних внесків, а чиновник матиме пенсію 3600, тобто в 2,5 рази більшу за пенсію простої людини, і в ті ж 2,5 рази більше пенсії звичайної людини. Така от картинка вимальовується…

Сергій Леонідович, Ви й досі не розумієте, чому приватний сектор тінізований і чому люди не довіряють створеним чиновниками правилам обрахунку? І чому в державному секторі зарплати не приховуються (а радше із задоволенням роздуваються)? Порівняйте два графіки – і все одразу стане зрозуміло: без встановлення єдиних правил обрахунку пенсій детінізувати зарплати неможливо, ніхто не довіряє українській пенсійній системі. Як влада збирається відновлювати довіру людей? Загальними фразами та обмеженням пенсій чиновникам? Хочете стати реформатором та залишити свій добрий слід в історії? Ліквідуйте подвійні стандарти обрахунку пенсій, приберіть (як і декларуєте) цю соціальну несправедливість і зробіть пенсійну реформу справді глибокою та комплексною, а не формальною як зараз.

Внески до ПФ

На сьогодні, пенсійні внески працівників дійшли майже до 40% від зарплати. Це найвищий процент у Європі та світі, де нормальним вважається рівень 20%, а у США та Японії взагалі біля 13%. Який нормальний бізнесмен захоче добровільно платити скажені обов’язкові внески, які розподіляються виключно на користь чиновників і не гарантують гідну старість звичайним людям? Для роботодавця з комерційного сектора будь-який найманець сприймається як "з/п + 40% ПФ" і треба добряче подумати як заробити ці гроші, щоб викинути їх на несправедливу систему. Кращий варіант – приховувати зарплату і платити напряму без ПФ, адже від офіційної зарплати звичайної людини все рівно не залежить пенсії.

Чиновнику ж і зарплату і пенсійні внески оплачують платники податків.

Бюрократу і його начальнику не потрібно думати "а як же ж заробити ці гроші". Є бюджет, з якого все буде заплачено, а не вистачатиме грошей – країна візьме черговий транш від МВФ, профінансує захищену статтю бюджету і перенесе виплачені кошти у зовнішній борг, назавтра, онукам.

Ось і маємо ситуацію – держборг 400 мільярдів гривень, ПФ тріщить по швах (дефіцит – 35 мільярдів), скажені внески 40% зберігаються, несправедлива система розподілу пенсій зберігається…

А українцям підсовують косметичну реформу, яка нічого принципово не змінює і знижує дефіцит ПФ на смішні 1,7 мільярда!

Без радикальної реформи трьох головних табуйованих точок пенсійної системи (внески, обрахунок, виплати) нічого не відбудеться – ані реформи, ані детінізація, ані збільшення доходів/зменшення дефіциту ПФ.

Люди не віддаватимуть корумпованій нечесній державі і чиновникам 40% своїх доходів.

Люди і надалі не довірятимуть системі подвійних правил і стандартів.

Поточна система має бути знищена і збудована нова. Лише тоді можна буде розпочинати розмови про детінізацію, справедливість, довіру громадян до держави та збільшення доходів ПФ, створення накопичувального рівня.

Олексій Гашинський, "Центр Змісту", незалежний реформатор, спеціально для УП

http://www.pravda.com.ua/articles/2011/02/22/5941167/ http://www.pravda.com.ua/columns/2011/02/3/5875474/