Горба Андрій - „Я остання”

Моя думка, мій олівець

Моє слово мій гаманець,

Мрія моя, це майбутнє,

Доля вітер, час бажання.

Приспів

Нічого більше не треба мені 

Мої сльози, мої гроші

Десь далеко, моя радість

Тіло моє, моя зброя

Очі осінь, руки праця.

Приспів

Усе я маю, про що я співав

І все згадаю, що друзі сказав

Що доля вітер, а небо душа,

Кохання дощ, дітей о свіжа

Приспів

Із зовні дядько, а серцем дитя,

Моя хатина це шлях без взуття,

Я мову маю, моє почуття,

А пісня кров і вічне життя.

Горба Андрій „Човени любові ” 

Тут приплили човники, весело гайдаються

Тут закинуть не впіймають, там закинуть заклює

А креветку не впіймаєш, а креветка утече

Деревце цвіте і пахне, голі ноги по траві

Десь дитя на дворі плаче, вушко чухають джмелі

Бджілка бджілка чорножопка, і кульбабки по весні

Закупався я у морі,  кохався по весні

Там пливли ті човени, весело гайдалися

Тут вони рибалити, в море всі збиралися

Вперш  кидали невпіймали, вдруге риби не було

Втретє хвилі зруйнували, кораблі пішни на дно

З дерева плоди всі впали, у шкарпетках ходжу я

Блжоли дуже покусали та доросле немовля

Діду, каже мій онука, гайда з нами попливешь

Ні пливи, пливи козаче, може долю де знайдешь

І уплили човники, сонечко сховалося

Люба моя доленька, самотня залишалася

І прийшла та дівчина, наречена в білому

Подивилась в карі очі і потухли дні і ночі

Та життя все ж не скінченне, воно в морі десь пливе

Вітер дує на вітрило, і креветка в когось є

завжди бачу сон, де річка і весела дітвора

Не гаси ти швидко свічку, бо любов не прагне зла