Великий зал для засідань, купа серйозних чоловіків і тендітна дівчина, яка мітко відбивається від каверзних питань. Ні, це не я.Я вже сиджу в залі, слухаю в пів-вуха і рецензую статті на конференцію. Розуміння того наскільки ці півтори години захисту змінюють твоє життя приходить не одразу. Десь через півроку ти починаєш розуміти що до тебе ставляться абсолютно по іншому. Ти вже довела хто ти є, до тебе звертаються з питаннями як до спеціаліста в своїй області, до твоєї думки апелюють як до...

Читати далі...

Речі, речі, речі...останні кілька тижнів я тільки тим і займаюсь що розбираю речі на три частини - забрати з собою, перевезти в інше місце чи віддати і викинути. В дитинстві, в якійсь з книжок я прочитала що в середньому американська родина переїжджає щоп"ять років. Не пам"ятаю чому саме вони це роблять, але зараз я розумію що в тому є сенс. В суспільстві споживання дуже важко не зарости речами, а переїзд - одна з небагатьох нагод критично переглянути весь свій крам. 6 років тому я...

Читати далі...

Ніколи не думала, що після чималенького списку європейських міст мене ще якесь місто, ще й на пострадянському просторі зможе привести в захват...Але це таки можливо...бо є місто, яке неймовірним чином поєднало в собі романтику Львову і Праги,[Приєднана картинка] велич Парижу [Приєднана картинка]і самобутність Амстердаму...[Приєднана картинка]Канали, [Приєднана картинка]павутиння вуличок, [Приєднана картинка]чудово збережені парки і палаци,[Приєднана картинка]величні собори[Приєднана...

Читати далі...

1. Секретаріат Президента України ( досі не можу зрозуміти, навіщо???) ... 33. Національна бібліотека Республіки Таджикистан ім. Абулькасима Фірдавсі (тому хто вимовить одразу можна вчену ступінь з філології присуджувати ) ... 35. Національна бібліотека Туркменістану ім. Сапармурата Туркменбаші, Ашхабад, площадь Нейтралитета (отакот - "незалежність" це вже пройдений етап, туркмени виступають за "нейтралітет" )

Ненавиджу тих хто придумав писати дисертації, Майкрософт і і авторів з матюкливими фамілями які не знають англійської... Хочу регулярно прибирати в квартирі, щодня готувати пироги, освоювати нову швацьку машинку (досі стоїть нерозпакована навіть), а вечорами пити чай, в"язати і вишивати під гарне кіно... Не ходіть дітки в аспірантуру, під кінець там дуже паршиво...

Сьогодні звела до купи факти і зрозуміла що дівчина яка убилася стрибнувши з Дніпровських веж дочка одного з наших викладачів...і ми з нею шапочно знайомі...були... Невже в 25 років людина не розуміла що самовбивство - не вихід...на батька страшно дивитись, за кілька днів постарішав років на 30...

...сядьте на дієту з печива "Марія" і ромашкового чаю і займіться оформленням на роботу в КПІ - мінус 2 кг вам забезпечено... ...перед 1 вересня перукарні ще більш забиті ніж перед Новим роком... ...студенти 4 курсу ще здатні на істерики на кшалт "Якщо я буду з ним в бригаді, я не ходитиму на пари, так і знайте" ...студентів нашої кафедри я все-таки люблю більше, вони умнічки... ...фірмовий магазин ВАК називається "Дивосвіт" ...нормальний інтернет то є щастя......

Читати далі...

У человека с педагогическим стажем больше 20 лет здоровой психики быть не может... Їду я вчора на роботу на метро. Сіла спокійно собі на Лісовій, дістала газетку і відключилась від оточення. На Арсенальній заходить у вагон бабка - далеко не "божа кульбабка" - зріст як у Кличка і ваги мабуть стількі ж ))) І демонстративно стає перед лавкою. На лавці сидять самі "джельтенмени" років 20-25 і я. Я почекала трохи, зрозуміла що ніхто не встане і встала сама (інтелігенське...

Читати далі...

Ну що, я вас всіх вітаю з зимою. Цього року вона вельми пунктувальна ;) Сьогодні йшла через парк КПІ і на честь першого снігу годувала білочок горіхами, такі кумедні, підходять звісно з острахом, але принаймі половина бере горіх з долоні. Взагалі вони у нас дуже вгодовані і пухнасті, поміняли вже шубку з рудої на зимову сіро-сріблясту. Я все ще продовжую свою боротьбу з бюрократами. Як виявилось, протупив таки відділ аспірантури не давши мені направлення. В результаті мої папірці два тижні...

Читати далі...

Їздила у справах у Київ... Матінко рідна, ну і пекло! Не знаю що там кажуть синоптики, але у мене на градуснику сьогодні вранці було +33. Вночі мусила виходити на балкон трохи остудитись, бо спати нереально...Душ приймала мабуть разів десять за день, бо піт просто градом ллється (і це при тому що я дуже мало пітнію зазвичай) Ледь доповзла до дачі, плюхнулась в озеро і заріклася в те пекло більше їздити...