.

НОВИЙ РІК - 

Вже - не той....

.

От я згадую 2001-й. 

Україні було всього 10-ть років....Нічого було не зрозуміло, як буде, що...Були надії. Романтика. (Україна була як дитина десятирічна)

Новому Рокові Раділи. Зустрічали. Йшли з радістю в Невідомість...В Новий Рік!

йшли сміливо - з надіею і радістю, боючись трохи...))

.

А Зараз що? Все - Зрозуміло. Вже Україні більше 25-ти...Вже трахана не раз, мудра дівка. Шлях майбутній - зрозумілий. Чіткий більш-меньш. Не цікаво.

.

.

У 2001-му були салюти з гармат. З Солом'янського парку стріляли на Поділ, і бувало видно у сірому небі, як ці циліндри падали на місто...а потім вже вибухали. Салюти були незвичні, чудом були- являлись.

А тепер, як вже я ( і усі кияни) цих салютів побачили більше 60-ти штук за ці роки - це вже не цікаво....

Не хвилюе...як раніше...

.

.

Раніше була радість Невідомості....як в тої дівчини молодої...Та і в нас, хлопців, теж таке щось е. Жорстоке, чітке, але е. Зуби сціпив, посміхнувся, - і гайда. Вперед. В - бій. В - Майбутнє.

.

- А тепер все відоме, стандартне. Ну перенесли ялинку на нове місце, і що. Одне й теж весь час. Надоїло. Начорта це святкування?

.

Ну ще псуе повітря розуміння того, що на відстані витягнутої руки сидить 147 млн. шизофренічних напівмавп, які з собою не здатні впоратись і не можуть, і ще й тебе хочуть вбити. Бо кажуть,- що тебе нема. - Але це можна на час святкування підзабути. 

.

.

А от Основи Св'ята Нового Року - Немае. Романтізму нет нікакого (с). Все вже пройдено і все відомо, стандартно. 

.

.