Ліворуч на фото Надія Гамрат, а праворуч Марія Дудзяк, яку зробили покійною депутати Солянуватської сільської ради Старосамбірського району Львівської області

Поїздку до Старосамбірського району журналістів «Нашої версії» спричинило звернення Громадської організації «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» із проханням допомогти жителям села Солянуватка відстояти своє право на користування земельними паями. Ці земельні пайові частки знаходяться на 135 га, що входять до території Солянуватської сільської ради. Але в тому-то й полягає проблема, що далеко не всі селяни знають, де саме ці частки і чому їм не виділять землю в натурі?

 Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі

А ще у зверненні громадських активістів с. Солянуватки було поставлено ряд риторичних питань, пов’язаних з порушеними правами односельців.

Зокрема, жителі Солянуватки хочуть почути від голови сільради Василя Івашка

та землевпорядника Василя Кузяна відповіді на наступні запитання:

— чи передавалися землі пайовиків в оренду без їх відома;

— чому для декого з односельців договори оренди пайової землі складено з порушеннями кримінального характеру — на окремих заявах і договорах поставлені підроблені підписи;

— чому договори оренди, складені у 2013 році, були зареєстровані у Солянуватській сільраді лише в 2014 р.;

— чи в повному обсязі здійснювалася оплата за оренду пайової землі;

— чому пайова земля використовується у 2015 році без продовження терміну дії договорів оренди;

— чому в Солянуватській сільраді заважають людям оформляти спадщину на земельний пай, затягуючи або й зовсім відмовляючи у видачі необхідних для того документів;

— як пояснять у виконкомі сільради той факт, що в оренду, окрім пайових наділів, віддано землі села без проведення громадських слухань і взагалі зробили це таємно від людського загалу?

Перш ніж завітати до Солянуватської сільради, аби зробити спробу отримати відповіді на вищезазначені питання, ми зустрілися з представниками ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади», де нам показали конкретну заяву про порушені права двох жителів цього села. Ось що пише її автор на ім’я голови громадського об’єднання:

«Прошу Вашої допомоги у вирішенні питання щодо моєї частки земельного паю та паю М.М. Лішкович, яка доручила мені зайнятися переоформленням спадщини після смерті її чоловіка В.Лішковича та її свекрухи Г.Лішкович. Паї знаходяться на землях Солянуватської сільради. 1 липня 2013 року був складений договір без мого відома про оренду моєї земельної частки паю з фірмою «Агро Л. В. Лімітед», а також мій підпис на договорі є підробленим. Землевпорядник сільради В.В.Кузян зробив це власноруч. Договір цей був складений на один рік, а його продовження ніхто зі мною не узгоджував, однак землею користуються і нині. Кошти за оренду паю мені були виплачені не повністю, як зазначено у договорі. Паї В.Лішковича та Г.Лішкович працівники сільради самовільно віддали в оренду, а кошти за це поступають невідомо кому. Таких прикладів у селі багато. Декого з власників паїв уже немає серед живих, а їхні паї використовуються орендарем. Мало того, спадкоємцям не дають скористатися паями, що по праву належать їм, так ще й не сплачують за них орендну плату. На мою думку, відповідальні працівники Солянуватської сільської ради відділи землі в оренду більше, ніж було виділено під паї. Прошу Вас посприяти в організації інвентаризації всіх земель Солянуватської сільської ради, а також перевірити законність передачі пайових земель в оренду. 05.06.2015 р. Н. Гамрат».

«Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі» — це  вислів 16-го президента США Авраама Лінкольна, осмислений усім його життєвим і державницьким досвідом, — каже один з активістів місцевого громадського об’єднання Ігор ЛУЦЬ. — Однією з перших цю істину засвоїла наша односельчанка Надія Гамрат. Вона безкомпромісна до місцевих бюрократів, корупціонерів та хабарників. У неї загострене почуття справедливості і вона сміливо добивається правди, хоча неодноразово отримувала погрози. До речі, чоловік Надії — Андрій цілком підтримує дружину, бо й сам такої ж удачі і чолов’яга не боязкого десятка.

Так, недарма, напевне, односельці — з тих, хто симпатизує Н. Гамрат — звуть її соленуватською «Надією Савченко». А це, погодьтесь, дорогого варте, коли просту селянську жінку з передгір’я Карпат порівнюють з Героєм України, однією з тих, кого по праву вважають символом Революції Гідності.

Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть Вам клопоту і не вразить вас…

Надія Гамрат на прийомі в сільського голови Василя Івашка

Надія Гамрат — корінна жителька Солянуватки, як борець за правду вона постійно перебуває під загрозою помсти від місцевих управителів та їхніх посіпак. Цікавимося у Надії, в чому вона черпала наснагу, вступаючи в почасти далеко нерівний бій зі зграєю місцевих корумпованих чиновників та прислужниками з правоохоронних структур Старосамбірського району? Чи не приходило на думку, мовляв, а що мені з того клопоту?

— Ви знаєте, іноді охоплював відчай, чи варто витрачати час та нерви на боротьбу з негідниками, що згуртувалися в кругову поруку і чинять свавілля тут, у нашому селі, і в усьому районі. Але як подивишся на стареньких односельчан, які терплять наругу від місцевих держиморд, то й подумаєш, якщо їх не зупинити, то й не лише нам, а й нашим дітям доведеться зазнавати такого ж безправ’я.

Щоб пояснити свою поведінку у подібних обставинах, я хочу розповісти притчу про мишоловку, яка назавжди запала мені в душу. Одного разу миша помітила, що господар ферми поставив мишоловку. Вона розповіла про це курці, вівці і корові. Але всі вони відповідали: «Мишоловка — то твої проблеми, до нас вона ніякого відношення не має!».

Трохи пізніше в мишоловку потрапила змія — і вкусила дружину фермера. Намагаючись її вилікувати, дружині приготували страву з курки. Потім зарізали вівцю, щоб нагодувати всіх, хто приїхав відвідати хвору. І, нарешті, закололи корову, щоб гідно нагодувати гостей, котрі прибули на похорон дружини фермера. І весь цей час миша спостерігала за подіями через дірочку в стіні і думала про речі, які ні до кого «ніякого відношення не мають»!

Мораль цієї притчі така: «Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть вам клопоту і не вразить вас».

Створення громадського об’єднання в Солянуватці і стало свідченням того, що його активісти перейнялися ідеєю цієї моралі.

Незабаром вони зв’язалися з рядом громадських об’єднань Києва і попрохали у них консультативної та юридичної допомоги. Адже місцеві адвокати не бажали братися до справ, які вважали заздалегідь програшними. Одні з них на собі відчули як то змагатися з місцевим ОПГ у складі окремих співробітників міліції, прокурорських та суддів, тому уникали протистояння з місцевим «Спрутом». А інші дипломовані захисники обрали шлях співробітництва з цим кланом. Словом, захисту від таких адвокатів у серйозних справах годі було й чекати.

Столичні громадські активісти і адвокат Наталія Ковальчук порадили членам місцевого ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» звернутися до народного депутата України Ірини Суслової з проханням допомогти встановити справедливість і поновити порушені права жителів Солянуватки, повернувши людям змогу розпоряджатися своїми земельними паями.

23 червня 2015 року Ірина Суслова направила депутатське звернення до прокурора Львівської області Романа Федика, в якому виклала всі факти порушень. Звернення було спрямоване також до Держінспекції сільського господарства у Львівської області та обласного ГУ МВС України.

Народний депутат України Ірина Суслова

Враховуючи підтвердження порушень земельного законодавства, Держінспекція сільського господарства спрямувала клопотання до Солянуватської сільської ради про скасування рішення щодо надання в оренду ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» земельних ділянок площею 47,42 га. Також, у зв’язку з відмовою ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» у наданні матеріалів для перевірки законності укладання договорів оренди земельних ділянок з жителями села Солянуватка, інспекція направила матеріали про відмову в проведенні перевірки до Старосамбірського РВ ГУМВС України у Львівській області.

А вже 08 липня 2015 року було розпочато кримінальне провадження за ст. 358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»).

Окрім того, у зв’язку з підтвердженням Держінспекцією сільського господарства у Львівській області порушень земельного законодавства Солянуватською сільською радою, рішення останньої про виділення понад 47 га земельних паїв в оренду приватному підприємству призупинено. Наразі в Старосамбірському РВ ГУМВС України триває слідство. Про це член політради партії «Воля», народний депутат Ірина Суслова повідомила на партійному сайті громадян України, і активістів Солянуватки зокрема: «За моїм депутатським зверненням було розпочато кримінальне провадження за фактом підробки документів посадовими особами ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» та порушення земельного законодавства на території Солянуватської сільської ради. Партія «Воля» вимагає, аби незаконне рішення цієї сільради було скасоване, а землю повернули людям. Місцева влада повинна нарешті усвідомити, що громада потихеньку вчиться відстоювати свої права і часи безкарності вже минули», — наголосила народний депутат.

Ірина Суслова в рамках своїх депутатських повноважень пообіцяла контролювати перебіг цієї земельної справи та обіцяє громаді села Солянуватка домогтися від сільської ради виконання вимог земельного законодавства.

Суворість законів пом’якшується необов’язковістю їх виконання

Так видатний письменник-сатирик Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін понад століття тому затаврував ганьбою царсько-російську дійсність. Але на превеликий жаль, це ж можна сказати і про ситуацію в нашій незалежній Україні. У нас, як стверджують фахівці, Верховною Радою прийнято дуже непогані закони, бо більше як два десятиліття ми фактично користувалися, наприклад, ще совковим КПК. Однак, змінивши цей кодекс, в Україні не помінялися ті, хто відповідає за «обов’язковість його виконання».

Добре, що депутат Ірина Суслова перейнялася проблемами селян Старосамбірського району і зрушила з місця те, що мало робитися само собою, якби міліція та прокуратура дотримувалася тієї самої«обов’язковості виконання законів».

Взагалі-то ми обираємо депутатів до парламенту, аби вони готували й удосконалювали українське законодавство та жорстко контролювали його виконання. Тому зараз у нардепа І.Суслової є всі підстави, щоб спитати у прокурора Львівської області Романа Федика, чи може він примусити виконувати закони працівників міліції і прокуратури Старосамбірського району.

Старший слідчий Старосамбірського РВ майор міліції Василь Голубець

Так, старший слідчий СВ Старосамбірського РВ ГУ МВС України у Львівській області майор міліції В. Голубець фактично саботує здійснення досудового розслідування справи, що внесена до ЄРДР за № 12015140320000383 від 08.07.2015 року.

Власне, про це йдеться в адвокатському запиті Наталії Ковальчук до народного депутата України Ірини Суслової. Зокрема, Н. Ковальчук повідомляє:

«Гамрат Надія Ярославівна визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні та допитана… Гамрат Н.Я. вказала, що їй стало відомо про те, що між нею та ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Орендар) в особі Груци Мар’яни Романівни було укладено Договір оренди землі від 01 липня 2013 року і що відповідно до умов вказаного договору в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 1,3 га. Однак вказаний Договір Гамрат Н.Я. не підписувала і в договорі стоїть не її підпис, а підпис землевпорядника Солянуватської сільської ради Василя Кузяна.Однак, з огляду на те, що потерпіла Гамрат Н.Я. вказала, що землевпорядник Кузян В.В. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України, станом на 19.08.2015 року перевірку вказаного факту слідчим не було призначено ані почеркознавчої експертизи, ані відібрано зразків почерку у потерпілої, а також не проведено одночасного допиту кількох осіб, а саме — Гамрат Н.Я. та Кузян В.В. Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Однак, порушуючи вказані норми закону, слідчий не проводить по справі необхідні процесуальні дії, що призводить до порушення розумних термінів проведення досудового розслідування та порушення законних прав й інтересів потерпілої й інших учасників кримінального провадження».

Адвокат просить народного депутата «допомогти активізувати досудове розслідування» у цьому кримінальному провадженні. А як на нашу думку, то депутату Ірині Сусловій треба було б звернутися із запитом ще й до Генпрокуратури України про неналежне професіональне ставлення до своїх обов’язків прокурора області Романа Федика. Інакше він мав би ініціювати звільнення з посади прокурора Старосамбірського району пана Лупака, який не слідкує за дотриманням законності на ввіреній йому території, не кажучи вже про старшого слідчого майора міліції пана Голубця та його міліцейського керівництва.

А живих вони роблять мертвими…

 Сільський голова Василь Івашко, не маючи аргументів, обзиває рейдерами… журналістів  

Але не тільки вище зазначений злочин не поспішають розслідувати у Старосамбірському районі. У прагненні наживи на чужій власності в тому ж селі Солянуватці керівництво сільради — в особі голови Василя Івашка за сприяння того ж таки землевпорядника Василя Кузяна та ряду слухняних депутатів сільради — віддало у порушення закону не витребувані земельні паї односельців.

Землевпорядник Василиь Кузян жодної  своєї вини не визнає

Про цей злочин є відповідні заяви, але ні міліція, ні прокуратура в Старому Самборі не реагує належним чином. Найбільше, що вони роблять, це приймають так звані «заяви від громадян» — це така їхня шахрайська придумка, аби не вносити відомостей до ЄРДР, а потім з часом таку заяву спускають на гальма і, потерши долоні, ховають папірець до архіву. Не забувши при цьому натякнути івашкам та кузянам (напевне, їх в районі вистачає), щоб «позолотили» долоні, які ховали «наклепи на порядних людей» до міліцейського архіву.

Але те, про що ми дізналися від громадських активістів Солянуватки, не вкладається в жодні рамки здорового глузду. Голова сільради В. Івашко так захопився дерибаном земельних паїв, що «умудрився» разом із землевпорядником записати до списку мертвих абсолютно живих односельчан. А виявили цей злочин з боку відповідальних працівників сільради громадські активісти, вони ж і ознайомили усіх солянуватців з таким «ноу-хау» від Івашка та його посіпак з числа депутатів, які нібито проголосували, покірно піднявши руки, не задумуючись, що вчиняють. Ну, і як тут не погодитися з класиком літературної сатири, котрий сказав: «Є такі люди, до яких просто хочеться підійти і поцікавитися, чи складно їм без мізків жити?».

Як кажуть в таких випадках, напевне, Микола Васильович Гоголь перевернеться в труні, коли дізнається, що сюжет придуманий і поставлений наяву на підмостках Солянуватської сільради переплюнув його «Мертві душі». Павло Іванович Чічіков виявився набагато благороднішим від своїх клонів із Солянуватки, бо він скуповував мертві душі, видаючи їх за живих і мав зиск з того, що шахраював з державою. А його нащадки на Старосамбірщині за мертвих видають живих, обкрадаючи останніх.

Як розповіла нам одна з власників земельного паю та за сумісництвом «покійна» Марія Дудзяк, якось завітала до неї донька і повідомила таку сумну новину. Втім для пані Марії сумним було лиш те, що вона не отримувала гроші чи збіжжя за належний їй пай, бо, хвала Господу, ще жива й здорова.

Марія Дудзяк в повному здравії

Словом, ось із таким багажем інформації та купою запитань ми завітали до Солянуватської сільради. Але цивілізованої розмови з сільським головою Василем Івашком у нас не вийшло. Він оголосив столичних журналістів та громадських активістів-односельців рейдерами, рукою показував на двері і наказував йти геть. Потім голова кричав, що від нас тхне горілкою й перегаром, поривався викликати міліцію, на що ми люб’язно запропонували йому свою допомогу, запитавши: кого набрати? Але Василь Васильович тут же передумав викликати міліцію і зателефонував якомусь своєму патрону (шефу чи босу — як кому подобається), повідомивши того: «вони вже приїхали». Нам не було чути, що абонент відповів Івашкові, але чомусь він знітився, присів на стілець і вже перестав нас виганяти з приміщення сільради. Однак жодного конструктиву в розмові не виявляв, а посилав представників сільської громади і журналістів до суду, мовляв, ідіть і там вирішуйте свої проблеми.

Ні, пане Івашко, проблеми відтепер починаються у вас з подільниками. І до суду доведеться йти вам, можливо за вироком щодо злочинної діяльності на посаді сільського голови. А тим, на чию допомогу ви розраховуєте, буде не до ваших проблем, бо й самим треба думати як врятувати свої дупи, як полюбляють висловлюватись герої американських детективних кінострічок…

Дивіться відео: «Солянуватка. Нескорена Надія»

 Стас ЧЕРКАС,

Дмитро ФЕДОРЕНКО

Ліворуч на фото Надія Гамрат, а праворуч Марія Дудзяк, яку зробили покійною депутати Солянуватської сільської ради Старосамбірського району Львівської області

Поїздку до Старосамбірського району журналістів «Нашої версії» спричинило звернення Громадської організації «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» із проханням допомогти жителям села Солянуватка відстояти своє право на користування земельними паями. Ці земельні пайові частки знаходяться на 135 га, що входять до території Солянуватської сільської ради. Але в тому-то й полягає проблема, що далеко не всі селяни знають, де саме ці частки і чому їм не виділять землю в натурі?

 Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі

А ще у зверненні громадських активістів с. Солянуватки було поставлено ряд риторичних питань, пов’язаних з порушеними правами односельців.

Зокрема, жителі Солянуватки хочуть почути від голови сільради Василя Івашка

та землевпорядника Василя Кузяна відповіді на наступні запитання:

— чи передавалися землі пайовиків в оренду без їх відома;

— чому для декого з односельців договори оренди пайової землі складено з порушеннями кримінального характеру — на окремих заявах і договорах поставлені підроблені підписи;

— чому договори оренди, складені у 2013 році, були зареєстровані у Солянуватській сільраді лише в 2014 р.;

— чи в повному обсязі здійснювалася оплата за оренду пайової землі;

— чому пайова земля використовується у 2015 році без продовження терміну дії договорів оренди;

— чому в Солянуватській сільраді заважають людям оформляти спадщину на земельний пай, затягуючи або й зовсім відмовляючи у видачі необхідних для того документів;

— як пояснять у виконкомі сільради той факт, що в оренду, окрім пайових наділів, віддано землі села без проведення громадських слухань і взагалі зробили це таємно від людського загалу?

Перш ніж завітати до Солянуватської сільради, аби зробити спробу отримати відповіді на вищезазначені питання, ми зустрілися з представниками ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади», де нам показали конкретну заяву про порушені права двох жителів цього села. Ось що пише її автор на ім’я голови громадського об’єднання:

«Прошу Вашої допомоги у вирішенні питання щодо моєї частки земельного паю та паю М.М. Лішкович, яка доручила мені зайнятися переоформленням спадщини після смерті її чоловіка В.Лішковича та її свекрухи Г.Лішкович. Паї знаходяться на землях Солянуватської сільради. 1 липня 2013 року був складений договір без мого відома про оренду моєї земельної частки паю з фірмою «Агро Л. В. Лімітед», а також мій підпис на договорі є підробленим. Землевпорядник сільради В.В.Кузян зробив це власноруч. Договір цей був складений на один рік, а його продовження ніхто зі мною не узгоджував, однак землею користуються і нині. Кошти за оренду паю мені були виплачені не повністю, як зазначено у договорі. Паї В.Лішковича та Г.Лішкович працівники сільради самовільно віддали в оренду, а кошти за це поступають невідомо кому. Таких прикладів у селі багато. Декого з власників паїв уже немає серед живих, а їхні паї використовуються орендарем. Мало того, спадкоємцям не дають скористатися паями, що по праву належать їм, так ще й не сплачують за них орендну плату. На мою думку, відповідальні працівники Солянуватської сільської ради відділи землі в оренду більше, ніж було виділено під паї. Прошу Вас посприяти в організації інвентаризації всіх земель Солянуватської сільської ради, а також перевірити законність передачі пайових земель в оренду. 05.06.2015 р. Н. Гамрат».

«Ми не допоможемо людям, роблячи за них те, що вони могли б зробити самі» — це  вислів 16-го президента США Авраама Лінкольна, осмислений усім його життєвим і державницьким досвідом, — каже один з активістів місцевого громадського об’єднання Ігор ЛУЦЬ. — Однією з перших цю істину засвоїла наша односельчанка Надія Гамрат. Вона безкомпромісна до місцевих бюрократів, корупціонерів та хабарників. У неї загострене почуття справедливості і вона сміливо добивається правди, хоча неодноразово отримувала погрози. До речі, чоловік Надії — Андрій цілком підтримує дружину, бо й сам такої ж удачі і чолов’яга не боязкого десятка.

Так, недарма, напевне, односельці — з тих, хто симпатизує Н. Гамрат — звуть її соленуватською «Надією Савченко». А це, погодьтесь, дорогого варте, коли просту селянську жінку з передгір’я Карпат порівнюють з Героєм України, однією з тих, кого по праву вважають символом Революції Гідності.

Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть Вам клопоту і не вразить вас…

Надія Гамрат на прийомі в сільського голови Василя Івашка

Надія Гамрат — корінна жителька Солянуватки, як борець за правду вона постійно перебуває під загрозою помсти від місцевих управителів та їхніх посіпак. Цікавимося у Надії, в чому вона черпала наснагу, вступаючи в почасти далеко нерівний бій зі зграєю місцевих корумпованих чиновників та прислужниками з правоохоронних структур Старосамбірського району? Чи не приходило на думку, мовляв, а що мені з того клопоту?

— Ви знаєте, іноді охоплював відчай, чи варто витрачати час та нерви на боротьбу з негідниками, що згуртувалися в кругову поруку і чинять свавілля тут, у нашому селі, і в усьому районі. Але як подивишся на стареньких односельчан, які терплять наругу від місцевих держиморд, то й подумаєш, якщо їх не зупинити, то й не лише нам, а й нашим дітям доведеться зазнавати такого ж безправ’я.

Щоб пояснити свою поведінку у подібних обставинах, я хочу розповісти притчу про мишоловку, яка назавжди запала мені в душу. Одного разу миша помітила, що господар ферми поставив мишоловку. Вона розповіла про це курці, вівці і корові. Але всі вони відповідали: «Мишоловка — то твої проблеми, до нас вона ніякого відношення не має!».

Трохи пізніше в мишоловку потрапила змія — і вкусила дружину фермера. Намагаючись її вилікувати, дружині приготували страву з курки. Потім зарізали вівцю, щоб нагодувати всіх, хто приїхав відвідати хвору. І, нарешті, закололи корову, щоб гідно нагодувати гостей, котрі прибули на похорон дружини фермера. І весь цей час миша спостерігала за подіями через дірочку в стіні і думала про речі, які ні до кого «ніякого відношення не мають»!

Мораль цієї притчі така: «Якщо вас щось не стосується напряму, не думайте, що це щось не завдасть вам клопоту і не вразить вас».

Створення громадського об’єднання в Солянуватці і стало свідченням того, що його активісти перейнялися ідеєю цієї моралі.

Незабаром вони зв’язалися з рядом громадських об’єднань Києва і попрохали у них консультативної та юридичної допомоги. Адже місцеві адвокати не бажали братися до справ, які вважали заздалегідь програшними. Одні з них на собі відчули як то змагатися з місцевим ОПГ у складі окремих співробітників міліції, прокурорських та суддів, тому уникали протистояння з місцевим «Спрутом». А інші дипломовані захисники обрали шлях співробітництва з цим кланом. Словом, захисту від таких адвокатів у серйозних справах годі було й чекати.

Столичні громадські активісти і адвокат Наталія Ковальчук порадили членам місцевого ГО «Економічний східноєвропейський розвиток територіальної громади» звернутися до народного депутата України Ірини Суслової з проханням допомогти встановити справедливість і поновити порушені права жителів Солянуватки, повернувши людям змогу розпоряджатися своїми земельними паями.

23 червня 2015 року Ірина Суслова направила депутатське звернення до прокурора Львівської області Романа Федика, в якому виклала всі факти порушень. Звернення було спрямоване також до Держінспекції сільського господарства у Львівської області та обласного ГУ МВС України.

Народний депутат України Ірина Суслова

Враховуючи підтвердження порушень земельного законодавства, Держінспекція сільського господарства спрямувала клопотання до Солянуватської сільської ради про скасування рішення щодо надання в оренду ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» земельних ділянок площею 47,42 га. Також, у зв’язку з відмовою ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» у наданні матеріалів для перевірки законності укладання договорів оренди земельних ділянок з жителями села Солянуватка, інспекція направила матеріали про відмову в проведенні перевірки до Старосамбірського РВ ГУМВС України у Львівській області.

А вже 08 липня 2015 року було розпочато кримінальне провадження за ст. 358 КК України («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів»).

Окрім того, у зв’язку з підтвердженням Держінспекцією сільського господарства у Львівській області порушень земельного законодавства Солянуватською сільською радою, рішення останньої про виділення понад 47 га земельних паїв в оренду приватному підприємству призупинено. Наразі в Старосамбірському РВ ГУМВС України триває слідство. Про це член політради партії «Воля», народний депутат Ірина Суслова повідомила на партійному сайті громадян України, і активістів Солянуватки зокрема: «За моїм депутатським зверненням було розпочато кримінальне провадження за фактом підробки документів посадовими особами ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» та порушення земельного законодавства на території Солянуватської сільської ради. Партія «Воля» вимагає, аби незаконне рішення цієї сільради було скасоване, а землю повернули людям. Місцева влада повинна нарешті усвідомити, що громада потихеньку вчиться відстоювати свої права і часи безкарності вже минули», — наголосила народний депутат.

Ірина Суслова в рамках своїх депутатських повноважень пообіцяла контролювати перебіг цієї земельної справи та обіцяє громаді села Солянуватка домогтися від сільської ради виконання вимог земельного законодавства.

Суворість законів пом’якшується необов’язковістю їх виконання

Так видатний письменник-сатирик Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін понад століття тому затаврував ганьбою царсько-російську дійсність. Але на превеликий жаль, це ж можна сказати і про ситуацію в нашій незалежній Україні. У нас, як стверджують фахівці, Верховною Радою прийнято дуже непогані закони, бо більше як два десятиліття ми фактично користувалися, наприклад, ще совковим КПК. Однак, змінивши цей кодекс, в Україні не помінялися ті, хто відповідає за «обов’язковість його виконання».

Добре, що депутат Ірина Суслова перейнялася проблемами селян Старосамбірського району і зрушила з місця те, що мало робитися само собою, якби міліція та прокуратура дотримувалася тієї самої«обов’язковості виконання законів».

Взагалі-то ми обираємо депутатів до парламенту, аби вони готували й удосконалювали українське законодавство та жорстко контролювали його виконання. Тому зараз у нардепа І.Суслової є всі підстави, щоб спитати у прокурора Львівської області Романа Федика, чи може він примусити виконувати закони працівників міліції і прокуратури Старосамбірського району.

Старший слідчий Старосамбірського РВ майор міліції Василь Голубець

Так, старший слідчий СВ Старосамбірського РВ ГУ МВС України у Львівській області майор міліції В. Голубець фактично саботує здійснення досудового розслідування справи, що внесена до ЄРДР за № 12015140320000383 від 08.07.2015 року.

Власне, про це йдеться в адвокатському запиті Наталії Ковальчук до народного депутата України Ірини Суслової. Зокрема, Н. Ковальчук повідомляє:

«Гамрат Надія Ярославівна визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні та допитана… Гамрат Н.Я. вказала, що їй стало відомо про те, що між нею та ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Орендар) в особі Груци Мар’яни Романівни було укладено Договір оренди землі від 01 липня 2013 року і що відповідно до умов вказаного договору в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 1,3 га. Однак вказаний Договір Гамрат Н.Я. не підписувала і в договорі стоїть не її підпис, а підпис землевпорядника Солянуватської сільської ради Василя Кузяна.Однак, з огляду на те, що потерпіла Гамрат Н.Я. вказала, що землевпорядник Кузян В.В. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України, станом на 19.08.2015 року перевірку вказаного факту слідчим не було призначено ані почеркознавчої експертизи, ані відібрано зразків почерку у потерпілої, а також не проведено одночасного допиту кількох осіб, а саме — Гамрат Н.Я. та Кузян В.В. Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Однак, порушуючи вказані норми закону, слідчий не проводить по справі необхідні процесуальні дії, що призводить до порушення розумних термінів проведення досудового розслідування та порушення законних прав й інтересів потерпілої й інших учасників кримінального провадження».

Адвокат просить народного депутата «допомогти активізувати досудове розслідування» у цьому кримінальному провадженні. А як на нашу думку, то депутату Ірині Сусловій треба було б звернутися із запитом ще й до Генпрокуратури України про неналежне професіональне ставлення до своїх обов’язків прокурора області Романа Федика. Інакше він мав би ініціювати звільнення з посади прокурора Старосамбірського району пана Лупака, який не слідкує за дотриманням законності на ввіреній йому території, не кажучи вже про старшого слідчого майора міліції пана Голубця та його міліцейського керівництва.

А живих вони роблять мертвими…

 Сільський голова Василь Івашко, не маючи аргументів, обзиває рейдерами… журналістів  

Але не тільки вище зазначений злочин не поспішають розслідувати у Старосамбірському районі. У прагненні наживи на чужій власності в тому ж селі Солянуватці керівництво сільради — в особі голови Василя Івашка за сприяння того ж таки землевпорядника Василя Кузяна та ряду слухняних депутатів сільради — віддало у порушення закону не витребувані земельні паї односельців.

Землевпорядник Василиь Кузян жодної  своєї вини не визнає

Про цей злочин є відповідні заяви, але ні міліція, ні прокуратура в Старому Самборі не реагує належним чином. Найбільше, що вони роблять, це приймають так звані «заяви від громадян» — це така їхня шахрайська придумка, аби не вносити відомостей до ЄРДР, а потім з часом таку заяву спускають на гальма і, потерши долоні, ховають папірець до архіву. Не забувши при цьому натякнути івашкам та кузянам (напевне, їх в районі вистачає), щоб «позолотили» долоні, які ховали «наклепи на порядних людей» до міліцейського архіву.

Але те, про що ми дізналися від громадських активістів Солянуватки, не вкладається в жодні рамки здорового глузду. Голова сільради В. Івашко так захопився дерибаном земельних паїв, що «умудрився» разом із землевпорядником записати до списку мертвих абсолютно живих односельчан. А виявили цей злочин з боку відповідальних працівників сільради громадські активісти, вони ж і ознайомили усіх солянуватців з таким «ноу-хау» від Івашка та його посіпак з числа депутатів, які нібито проголосували, покірно піднявши руки, не задумуючись, що вчиняють. Ну, і як тут не погодитися з класиком літературної сатири, котрий сказав: «Є такі люди, до яких просто хочеться підійти і поцікавитися, чи складно їм без мізків жити?».

Як кажуть в таких випадках, напевне, Микола Васильович Гоголь перевернеться в труні, коли дізнається, що сюжет придуманий і поставлений наяву на підмостках Солянуватської сільради переплюнув його «Мертві душі». Павло Іванович Чічіков виявився набагато благороднішим від своїх клонів із Солянуватки, бо він скуповував мертві душі, видаючи їх за живих і мав зиск з того, що шахраював з державою. А його нащадки на Старосамбірщині за мертвих видають живих, обкрадаючи останніх.

Як розповіла нам одна з власників земельного паю та за сумісництвом «покійна» Марія Дудзяк, якось завітала до неї донька і повідомила таку сумну новину. Втім для пані Марії сумним було лиш те, що вона не отримувала гроші чи збіжжя за належний їй пай, бо, хвала Господу, ще жива й здорова.

Марія Дудзяк в повному здравії

Словом, ось із таким багажем інформації та купою запитань ми завітали до Солянуватської сільради. Але цивілізованої розмови з сільським головою Василем Івашком у нас не вийшло. Він оголосив столичних журналістів та громадських активістів-односельців рейдерами, рукою показував на двері і наказував йти геть. Потім голова кричав, що від нас тхне горілкою й перегаром, поривався викликати міліцію, на що ми люб’язно запропонували йому свою допомогу, запитавши: кого набрати? Але Василь Васильович тут же передумав викликати міліцію і зателефонував якомусь своєму патрону (шефу чи босу — як кому подобається), повідомивши того: «вони вже приїхали». Нам не було чути, що абонент відповів Івашкові, але чомусь він знітився, присів на стілець і вже перестав нас виганяти з приміщення сільради. Однак жодного конструктиву в розмові не виявляв, а посилав представників сільської громади і журналістів до суду, мовляв, ідіть і там вирішуйте свої проблеми.

Ні, пане Івашко, проблеми відтепер починаються у вас з подільниками. І до суду доведеться йти вам, можливо за вироком щодо злочинної діяльності на посаді сільського голови. А тим, на чию допомогу ви розраховуєте, буде не до ваших проблем, бо й самим треба думати як врятувати свої дупи, як полюбляють висловлюватись герої американських детективних кінострічок…

Дивіться відео: «Солянуватка. Нескорена Надія»

https://youtu.be/GrPVagRAVZY

 Стас ЧЕРКАС,

Дмитро ФЕДОРЕНКО