.
Хто манатки нагрібає,
хто худобу випасає,
хто думками приростає
чиї б хати зруйнувать.
.
Дехто себе тужно мучить,
люду каже про болюче,
а відтак один, розпучен,
здатен силу всіх приспать.
.
Хтось палаци покидає
щоб руїна стала в краї.
Жорно зерна затирає-
нічим буде засівать.
.
Дехто нехтує порадой,
клято бореться з громадой,
люд від грУнтів одриває,
виганяє старцювать.
.
Опоясаний мотузкой
вислючок гуляє труско,
хоч від жиру і не лусне-
здатен травки наскубать.
.
Десь невіста, говорили,
раз була недосолила-
зачорніла як могила
женихова благодать.
.
Небо з мене тягне мито,
глина цьомкає копита:
МахтумкУлі час старіти-
і колибом тихим стать.
.
3