хочу сюди!
 

MELANA

39 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 49-51 років

Замітки з міткою «автошляхи»

Укравто(вз)дор

Ремонт автошляхів в українських реаліях – навіть не золоте, а діамантове дно. В землю можна «закатати» безмежну кількість бюджетних грошей і ніхто не зможе довести їх нецільове використання. Враховуючи наш менталітет і повну безкарність відповідальних осіб беру на себе сміливість стверджувати, що ситуація ніколи не зміниться на краще. Скільки б засобів не виділялося – все піде за вітром, оскільки система прогнила наскрізь. Задля досягнення позитивного результату потрібно змінити всі ланки: від простого робітника до найвищого керманича. Тільки за цієї умови у нас з`явиться примарний шанс на покращення. Це стосується не тільки системи Укравтодору, але й усіх, без винятку сфер суспільно-політичної системи України…

- Для вирішення питання ремонту українських автошляхів потрібно 20 млрд. гривень, - впевнено заявив великий цабе й мимохідь поправив краватку вартістю в кілька десятків пенсій…
…Легковик, що йшов попереду, різко пригальмував і крутнув праворуч. Водій нашого мікроавтобуса ледве встиг зреагувати і смачно сплюнув у вікно:
- Казьол, блін! Міг би й раньше притормозити, хто ж на такій скорості пре по таких ямах? Єто ж не дороги, а сплошне направлєніє. Як по них їздить можна?! Вчора на своїй колодки поміняв і подшипники нові поставив. Чувствую – не поможе, навєрно, ходову прийдеться перебирати, торохтить, як самольот, зараза…
Хм…Дивлячись на ці баюри, на яких ще трапляються залишки асфальту, що всуціль устелили скільки око сягне, подумки підраховую й власні «здобутки»: передній міст, підшипники на всіх колесах, рульова колонка, глушник, гальмівні колодки, два колеса, що не підлягають центруванню; порепані скати, що відходили всього два сезони…Гадаю, що цей перелік завдяки «оперативності та якості» виконання ремонтних робіт працівниками автодору ще розшириться, за це я спокійний…
- В Україні щороку витрачається 2 млрд. гривень на проведення ямкового ремонту. Для повного усунення всіх недоліків на всіх автошляхах країни потрібно 50 млрд. гривень, - сказав, не зморгнувши оком, очільник ще вищого рангу…
- Стан доріг в Україні погіршився через різкоконтинентальний клімат: сонце світить, дощі йдуть, сніги падають, вітри дмуть, - цілком серйозно заявив Син.
А новини центральних каналів радісно повідомляють про «новітні» технології, що активно впроваджуються Укравтодором: засипання ям піском, простим шлаком, битою цеглою; також в хід пішла солома та… кізяки, що чудово трамбуються та цілком підтверджують стан доріг. Не оминули увагою й матінку-земельку: в деяких регіонах нею прекрасно «полатали» дірки в асфальті. До першого дощу…
- На рємонт автамабільніх шляхів Україні патрібна 450 мрлд. гривєнь, - авторитетно сказала друга особа в державі й поправила окуляри в золотому обладунку, - І ні меньше! Таді ми астаточно падалаїмо проблеми на наших дарогах і війдемо на єврапєйский рівень, - серйозний вираз обличчя досвідченого номенклатурника свідчив про непохитність позиції держави у боротьбі чи то з дорогами, чи то з ямами, а може ще з чимось…
Їду на город. Швидкість в 60 км/год. є рекордною і доволі ризикованою, оскільки трамбую вже заяложене узбіччя, по якому прокладена нова «автотраса». Повно дрібних камінців, які з-під коліс розлітаються навсібіч. Намагаюся не наближатися до машини, що їде попереду – невелика, але помітна тріщина на лобовому склі нагадує про зустріч з одним із таких-от камінців…
Прямувати по офіційному автошляху не дозволяє здоровий глузд та любов до машини: вона хоч і старенька, але годує всю родину, тому шкода віддавати її на поталу плодам «роботи» автодору. Принагідно згадую їх «незлим тихим словом»…
…Нещодавно нас відвідував той самий чолов`яга, в золотих окулярах, з серйозним поглядом та чудернацькою вимовою. З собою прихопив міністра, голову НАК «Нафтогазу України», губернатора області та інших керманичів. Вдруге за останній рік. Містечко невелике, але важливе – газовий клондайк. Тому й були удостоєні такої честі.
Напередодні його візиту кипіла робота: фарбували дерева, підмітали бруківку, мили вікна. Не пас задніх автодор: приблизно о десятій вечора в найпотаємніших куточках світили фари, гула техніка, клався шлак – швидко і красиво. Засмальцьований каток «стрімко» їздив взад-вперед, поєднуючи гарячий шлак і смолу з пилом та землею. Впадали в око злагодженість у діях і непохитна впевненість у результаті…
Губернатор прикотився на крутій іномарці, журналісти клацали зубами в автобусі.
Особа, міністр і голова прилетіли та відлетіли на вертольотах. Напевно, щоб не порушувати цілісність ще теплого дорожнього ландшафту…

http://www.youtube.com/watch?v=3zjb4MzOtiU&feature=player_detailpage