+ дані за Травень...Червень 2011р.

Кінець календарного Травня. Спека. Україна знемагає (принаймні, вдень). Всюди, крім як в Карпатах.

Там, на висоті — все ще Квітень. Чудова денна прохолода. Ночі, завдяки
яким відчуваєш, що недарма ж ніс спальник і теплий одяг. Все як і має
бути у Квітні.


З квітами включно.


От, напр., 28.5.11-4.6.11 (з Квасів на Говерлу і по Вододілу):


















У горах, крім всього іншого, найвеличніші, майже що безмежні, поля з самої лише чорницею. Зранку вона особливо зваблива .




Рослину на фото окупувала оця моторошна істота:




але, без паніки , --- то одиничний випадок

До речі:







не зовсім до теми, але важливо:

З тих полів чорниці мож без шкоди для поширеності виду й для знелісених хребтів, які цими рослинами захищені від розмивання (не ліс, але хоч щось…), назбирати собі оберемок просто трохи прорідивши зарості. І мати на цілий рік смачний, терпкий чорницевий чай (підійдуть і галузки, і листя)! Та ще й лікувальний (напр., для очей).


Інколи бувають нарікання, що мовляв недобре збирати рослини і т.д.
Дійсно… Кепсько то якось: рвати їх, різати. А ще й якщо то робиться
задля розваги, --- потримати й викинути… Нащо??? Але це питання
передусім до панночок і, зокрема, до Юкусі.

До речі, тут ще раз вивляється корисність збору лікувальних або просто
смачних трав: не лише сенс має, але й схильність до руйнування допоможе
вгамувати .


Крім того, значно краще пити чаї з українських рослин, аніж купувати привозні (“імпортні”). От хоч би з таких міркувань це корисно й людям, і країні:

1) Людина найкраще пристосована саме до рідної їжі — тисячоліття звички, врешті-решт. Не все , що завзято рекламують на ТБ є добре…

2) Чим наша країна може заплатити за привозне? Що ми виробляємо
корисного світові? От, напр., карпатські області “виробляють” ліс.
Буквально здираючи
його зі схилів згори до самого низу та ще й так щоби ті зостались
беззахисні проти розмивання, ерозії (тобто, не залишаючи на горі лісу
кільцями, як то радять навіть вже й енциклопедії...).

3) Збираючи трави, щоби нести їх потім самостійно, важко зашкодити
природі. Виламаєте собі вибірково зі значної площі десяток-два стебел —
сусіднім більше Сонця буде --- навпаки радітимуть . Тобто маємо перевагу порівняно з промисловим способом збору. Згадайте-но моторошні скребки, якими здирають ягоди в серпні...


От і вийде, що розумне використання власної Природи їй лише на
користь. А як ще й додасть здоров’я, то будуть сили ту Природу
захистити колись згодом…

Головне не «захопитись» і не винищувати впень незначні групки
якихось «червонокнижних» рослин. Втім, для цього досить не знати, які з
них цілющі — не закортить і рвати






Повертаючись до Квітня.

У суцвіттях він ще показовіший:












А якщо підніметесь вище, то знайдете навіть і крокуси. Свіжі, щойно з землі




Здебільшо десь біля отаких-от залишків снігу:




А трапляються крокуси не прості, а, ще й, таке враження, з примусово набутою жаростійкістю...








А ці намагались розквітнути на Говерлі:




але було затоптані (бачив, що з Заросляка підіймаються групи десь так по 50 осіб…)

Тож рахунок, зд., таки не на користь рослин...

Але добре й те, що тільки одну гору використовують для вигулу дітей











А як довго цього року Квітень у Карпатах?

Чи хтось був, чи знає?

Бо з початку календарного Травня важко було передбачити (і сніг на 1200м
був, що особливо дивно як для Полонинського хребта, і спека
неймовірна...)