Україна після 3 серпня 2006р.
В Україні, як завжди –
Це вже є традиція.
Що не тиждень, що не день
Нова коаліція.
Зібралась зграя братанів
Такі собі «патриції».
Один із права, другий зліва
І є вже коаліція:
Апологет доісторичний
Туди ввійшов, прилипши з боку.
Такий смішний, комуністичний
Загрузлий в ленінських пороках.
Другий, пристроївшись із заду,
Підступно, на блатній нараді
Отримав свій кусок за зраду,
Велику, спікерську посаду.
І третій, те дитя захланне,
По історичній забаганці
Породжений донецьким кланом
В коаліційні грає танці.
Триумвірат давно відомий,
Реваншем зрощене насіння.
Справляє бандитське новосілля
Сьогодні в нашім, грішнім домі.
І знову виповзає примара,
Із того, східного каньйону,
І душі роздирають чвари
Всепожираючим прокльоном.
Знову питання піднялося:
Про мови, устрій і реформи,
Про схід і захід почалося
Котитись з круглої платформи
На сир дешевий в мишоловці,
У безкарності певні,
До влади рвуться посадовці
Ці пси, не міряно-скажені.
Із кримінального заслання,
Всілякі: Щербані й Засухи
Сповзаються «Пани і пані»,
Беруть брат-брата на поруки.
В якомусь дикому екстазі,
Пороків ненаситні діти
Розпродуковують заразу
В пітьмі скриваючись від світу.
Чи довго це – поки не знаю,
Та впевнений, що в нашій хаті
Пухир кривавий дозріває,
Чека вже вирвана з гранати.
Доки рука її тримає
Вам панство мало остається
І ми надію таку маєм –
Терпець народові ввірветься .
