Те чого боявся, сталось - на минулому тижні мені подзвонили з відділу кадрів і сказали, що мене хочуть у певній організації на три букви. ТЦК у телефонному режимі повідомили, що мені треба з'явитись і пройти "медкомісію і звірення даних".
Ага... Знаю я це звірення даних. Років скількись тому я вже вимушений був завітати у тоді ще воєнкомат, де мене психологічно принижували і впаяли штраф за неявку. Мовляв, "у нас є закон, не треба ждать повєстку, ви мали, ви були зобов'язані прийти".
Не думаю, що щось зміниться. Другий штраф вже чекає на мене. А далі вже криміналка...
Одним словом, усе це цирк. Мета всіх цих акцій ТЦК - набрати якомога більше народу і кинути на вірну смерть. Звідси, настрій не дуже. І це м'яко кажучи.
І я подумав: а навіщо взагалі чекати? Можливо, краще, так би мовити, пришвидшити процес? Чи не піти з життя раніше визначеного армєйкою строку, раз все одно все до того йде?
І я думав. Вірніше, обдумую - як і коли. На жаль, всі способи "пришвидшення процесу" доволі болючі і непевні. Та і наважитись на це складно. Проте коли я про це думаю, мені стає легше.