Сниться мені дивний сон, Сон дивний, В сні моєму грає саксофон, Саксофон срібний. Саксофон співає, Розриває небо, Мучить мене дивний сон - Знову я лечу до Тебе. Все життя - один перон, Мій поїзд від’їжджає. На пероні грає саксофон, Знов мене він проводжає. Ти виходиш на балкон, Листя опадає, І життя пройшло, А саксофон все для мене грає. Саксофон співає, Розриває небо, Мучить мене дивний сон - Знову я лечу до Тебе на небо. До Тебе на небо... Тільки ніяк не долечу... До Тебе на Небо, до Тебе...
Вечірнє сонце, дякую за день, Вечірнє сонце, дякую за втому, За тих лісів просвітлений Едем, І за волошку в житті золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт, І за мої обпечені зеніти, За те, що завтра буде зеленіть, За те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий смiх, За те, що можу і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за тих, Котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень, Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, За цю потребу пісні, як молитви.