Їду вчора у маршрутці, не сильно заповненій. Їхати треба далеко. Тепленько так - душа радіє. не сідаю, щоб не пітніти від крісла і суконьку не пом'яти. Через дві зупинки заходить МЧ віку чуть більше за мене, симпатичний, високий стає неподалік від мене.
На наступній зупинці заходять ще люди, він автоматично підсовується до мене. Згодом відчуваю його легку долоню на своїй сідниці. Скромно, швидко незамітно (чи помітно - байдуже) і надзвичайно лагідно. Це мене збуджує..
Він чекав на мою реакцію - я мліла - мені подобалось те що він робив.
Прийшла до дому, совість мучить (майже зрада) розказала чоловіку - він сміється: тобі частіше маршрутками треба користуватися. (до основного місця роботи добираюсь пішки, чи скутером)
П.С. коли мене на співбесіді намагались "прощупать" відчуття було ніби мене зґвалтували.
А таке в мене вперше. Відчуття змішані.

Сьогодні цілий день каталася у громадському транспорті по Києву. Штук 8 чи 9 маршруток змінила.