Розмовляли одного разу вовк з вовчицею.«Погано тобі, вовче, живеться»,— каже вовчиця. «Чому?» — дивиться на неї вовк. «Ти все по кущах ходиш, від людей ховаєшся».— «Гм,— пробурчав вовк,— але ти також від людей ховаєшся...» — «Ні, я де хочу, там і ходжу, і ніхто мене не бачить».— «Брешеш ти, голубонько! — не погоджується вовк.— Тебе бачать люди так само, як і мене».— «Вір, не вір, я правду кажу»,— відповідає вовчиця. Покрутив головою вовк та й каже: «Коли так, то давай перевіримо. Я заховаюсь у...

Читати далі...

Один чоловік піймав соловейка і хотів його з'їсти. Але пташок каже до нього:— Ні, ти мною не наїсися, чоловіче; краще пусти мене, і я тебе навчу трьох речей, які тобі у великій пригоді стануть.Той чоловік втішився і пообіцяв відпустити, якщо той добре скаже.І каже соловейко:— Ніде того не їж, що не годиться. Ніде того не шкодуй, чого вже не можна повернути. Ніколи річам неподобним не вір.Почувши це, чоловік пустив соловейка.А соловейко хотів довідатись, чи навчився той чоловік його ради...

Читати далі...

Жив бідний чоловік. Ліг він якось спати, та не міг заслуги. Лежав і думав: «Чому бідним тяжко на світі жити? Чому багачі забирають гроші від бідних людей? У одного багатство, маєток, і він ще відбирає гроші від бідних. Якби я був багачем, то не так би жив. Я би і сам жив і іншим би давав». Коли він так думав, почув якийсь голос:— Бери будіралош і будеш багатим. У ньому лише один золотий, але як ти його візьмеш, то відразу появиться другий. Набери, скільки хочеш, і кинь будіралош у ріку. Доки не ...

Читати далі...

Нема гірше од того чоловіка, що не вміє язика за зубами вдержати. А найбільше лихо з жінками. Тільки що почує, зараз уже й задзвонила по всьому селу: «Ой кумасю ріднесенька, що я чула! Та тільки глядіть, нікому не кажіть, бо це таке, що нікому й знати не можна, я це вам тільки...» І почала! А кума почула та другій кумі, а та — третій, а третя — п'ятій — десятій, і ото вже всі про те знають, чого не треба нікому знати.От були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська...

Читати далі...

З МIСЯЦЯ ДУША КОТЯЧА . ************************************** Початок тут: http://blog.i.ua/community/1878/496502/ 2. То ж вночi ,як Мiсяць сходить, Всих котiв неначє зводить Вiн до себе, як магнiтом --- Притягає своїм свiтлом . То ж душа моя кота Вдень до мiсяця лiта ! Тiлом вдень кiт начє спить, А душа ж його летить Аж до Мiсяця -- до дому. В iншiм тiлi живе в ньому На поверхнi -- не побачиш-- Мiсяць їх ховає начє . От, як тiльки засинаю , Тiлом тут вiдпочиваю . А до...

Читати далі...