Думаю, це літературний сон.Нині надранок, 29 січня 2016 року, сниться таке: начебто ми з Анею Осадко спускаємося в підземний перехід. І я їй так емоційно заявляю: «Оце згадала вірш «Майтки», уявляєш, можна започаткувати глянцевий каталог жіночої білизни з назвою “Майтки”!». А тут перед нами йде такий собі сивуватий дядечко в окулярах і так повертається до нас ненароком, начебто почув щось знайоме і, повертаючись, глипає на нас. Я впізнаю автора твору про майтки і шепочу Ані...

Читати далі...