Продовжую публікацію сучасної української поезії власного розливу з копірайтами та без копіпастів.. Побудем разом ще хоч мить,такої миті більш не буде,якщо ми не захочем дуженавстІж серця свої відкрить,мій віртуальний любий друже..Тоді як скресне крига літ –тоді невміння не збентежить,й знайдем в прозрінні – як належитьлюбить цей мерехтливий світ,мій віртуальний милий друже…Коли ж зів’яне серця квіт, –свої круги й свій час усьому, –коли от втіх відчуєш втому –тоді й знайдеш пізнання плід...

Читати далі...