[Приєднана картинка] Відгомін осінньої рапсодії Все це було, а чи тільки здалося Нам, у міжчассі загубленим двом: Грала на арфі рапсодію осінь У переході між завтра і сном. Миті монетами падали долі – Квапились геть перехожі-думки. Тільки вітрисько - розхристана воля Весь розчинився у звуках легких Та кілька зірок, загублених літом, Тихо горнули проміння до струн. Чисту мелодію, в ніч перелиту, Ми смакували сп’янілістю дум. Раптом земне і небесне злился. ...

Читати далі...