Він дихав тяжко - звір-дракон, Випльовував висотки з горла.Сприймала це за моветон:З розчаруванням і погордо.Застигла мовби на межіКультур, ментальностей, віків.Схрестились погляди-ножіНа розі двох материків. - Ні, ти мені не підмінивТе, в що залюблена навіки! -Дракон поволі відступивІ опустив важкі повіки.Звір знехотя зригнув тоді(її мені не вистачало!) -На небеса, такі чужі, Маленька зірочка упала![Приєднана картинка]