[Приєднана картинка]Я раздаю долги. Кому отдать? Вам слово?Могу отдать и три, лишь будьте вы здоровы.В наш век скупы желать лета, здоровье, хлеба,спешат всё растоптать, как будто конец света.Вам задолжала я, напомните?! Забыла…Порой и два рубля накормят сухожилья,прожить позволят день среди жлобья и мрази,хотя лень с нищетой не шибко рвутся в князи.А что должна я вам и сколько? Как не надо?!Вы не правы, обман! Вы терпите растраты!Должна я всем… Должна любовь,&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]"МУЗЫКА В ДУШЕ"Источники любви водой живоймелодию души моей питают.Они чисты - и музыка со мной.Пока люблю, они не иссякают.СуламитаКак нежно флейта у воды поет мелодию дыханья! Несет вода ее влиянье в темницу царственной тиши, где кроны свет сомкнули цепко, и каждый лепесток томим из-за нехватки многоцветья и тысячи ночных причин. Журчит мелодия, неся звук капель маленьких к простору. И в переливах блещет вязь многоголосья речек, моря. И озаряют...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Порыв ветра в лицо, и голубка во мне затрепетала. Страх в глазах синевы остудил пыл. Она в комочек сжалась. Покатилась слеза от соринки шальной – в око вдруг впилась. И голубка в груди, гром предвидя, потоп, Богу взмолилась. Громыхнул небосвод, искривилась стрела, падая в землю. Зашумела листва, распахнулись зонты под капли гнева. Облепил сарафан тело мокрое. Дрожь к птице прокралась. И голубка во мне, трижды перекрестясь, вызвала жалость. Обняла я ее...

Читати далі...

[Приєднана картинка]«Когда меня не понимают, Скажи, Господь, ну как мне быть?» Спокойно Бог мне отвечает: «ЛЮБИТЬ, ты должен их ЛЮБИТЬ». (c) Мне любить вас Господь наказал, и нести с вами крест свой нательный! …Как хочу убежать на вокзал, чтобы скрыться от вас. Надоели! Вы вбиваете в разум мой зло с целью жадной, коварной, известной: изменить дух нутра под свое, чтобы стала вам ровней скабрезной… Проводя среди вас каждый день, я стараюсь отвергнуть влиянье. Укрепляясь...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Сумно… Сумно мені, сумно!.. Ну чого ж ти, серце, плачеш, коли день такий чудовий, коли хмарки обминають край квітучий, запашний?! Як порадувала вишня! Солодить вуста гірчичний… І мареля немов зірка, слива дихає та тмин. Подивись на світ яскравий, на галявини ласкаві, на задиханих від щастя, від любові по між них! ...Серце трошки зажурилось, та вже ширшає від світла – посміхнулось в ньому літо, каже «Думати покинь!». Тільки сумно: все минає, що родилось – відмирає. Прийде час ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Сумно… Хочу... До тебе хочу! Все в душі по тобі клекоче... Наче Ева грішна… Регоче біс у схованці чорноти. Різні барви сховали колір, мов, така моя чорна доля - в сумі жити і по між волі настрій бачити в гіркоті… Залишилась від тебе частка - закарбовані ім’я, подих… Кожен день розумую: в пасці, але в спогадах водограй… Ніч духмяна, яка шепоче колискову і в сон уводить. Вже не чую в собі «Я хочу!..» і далекоє «Прощавай!».

[Приєднана картинка]Пьянящей негою окутав,кровь взволновал напиток чистый.И разум в повседневье быстрыйкартинки окруженья спутал.И понеслась по ветру в хаос душа, истомленная жизньюот суеты и боли близкой,смешав все, что еще осталось…МУЗЫКА: Sean Bay & Mehdi - Maktoub (Long Edit) ФОТО: Интернет.

[Приєднана картинка]Не треба сумувати! Все гарно, навіть більше. Весна прийшла в домівки. Бузок цвіте, пьянить. Буяють в сукнях білих і яблуньки, і вишні. Лоскоче Сонце щоки, продовжується мить. Прийшов вже час проснутись, від суму відійти нам, нудьгу забути, холод падлюк і сутенки, щоб зустрічати щастя у подиху кохання, співати, зізнаючись "Тебе кохаю я!"МУЗЫКА: nio_-_belyi_ogonФОТО: Интернет.

[Приєднана картинка]Пам’ятаєш, як клявся у річці цілувати завжди долоні? Рік за роком минув наче стрічка... Бачу зір як вугілля в горні. Що тоді було запам’ятала (як у казці зачарували) - все хиталось навкіл, клуботало, сотню мрій в одне поєднали… Роз’єднав вінця з’єднаних сонців… Наче птаха зорі злетіла, і зчарованим бурхливим серцем в дім побігла чекати в білім… Скільки вишень з того часу квітне, п’янить ясмин, б’є в очі промінь... Присвятив життя іншим у світі, та не...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Полуночье. Видение. Лик, серым светом Луны озаренный, в спальню тихо сегодня проник и шепнул ветерком "Я влюбленный!". С замиранием стука в груди уловила его воздыханье. Он коснулся легонько руки и оставил конвертик с писаньем. А в писании губы, стрела и пронзенное сердце, и имя... Нежный образ (он дух ветерка) заглянул, разбудил сад в пустыне.