"Оце так ! Якраз

Дотепна вигадка , кохання спосіб новий:

Не розпитавшися втікати од любові !...

Крутить ?- суддя розгнівався, - Крутити  знову хочеш ?

Навіщо ти мене і сам себе морочиш ?

навіщо про любов мені торочиш тут.

Про честь...Хто чинить так - той зводця, баламут !..."

Тадеуш вийшов із кімнати сам не свіій ...Спинився

Вперше чув такі докори грізні,

а знав , що недарма...і що жалі запізні.

Ну  що , як дійде це до Зосиних ушей ?

До Телімениних? Ні ! Кинуть дім оцей !

Втекти світ за очі !...Непевною ходою

Ішов не знать куди.... Аж перед ним марою

Постала в білому висока тінь тонка.

Тремтяча простяглась до панича рука,

І голос вимовив , гіркої муки повен:

"Невдячний! Говорить ще й сміє про любов він!

Ще вчора заглядав мені у вічі ти,-

Сьогодні думаєш , як швидше утекти?

Ще вчора тішився розмовою моєю,-

Сьогодні злякано  ховаєшся від неї,

Немов трутизною напоєна вона!

Що ж...Може так і слід, і це моя вина :

Адже мужчина ти, невдячний і зрадливий...

З кохання нашого смієтеся усі ви !..."

"Нещасна ...і про що благає? про дрібницю!

Тепер він сам не знає своєї таємниці,-

Любив її чи ні....

Де ж порятунок , де ? Що діять , що чинить ,

Як заспокоїти розбурхане сумління?..."

Предивне сталося під ту хвилину діло:

Граф із жокеями своїми над"їжджав

І слухав, як бринить до ставу другий став -

Той світло , сумно той , мов арфи дві еольські

(За всі жаби кричать жаби найкраще польські)....

"ПАН ТАДЕУШ "  Адам Міцкевич

Переклад М. Рильського